Еліксир "Довіра"

Внаслідок життєдіяльності організму людини та відповідно метаболічних процесів у ньому утворюються баластові та певною мірою шкідливі речовини, які потрібно виводити назовні. Один із шляхів для цього – сечовидільна система. Вона складається з нирок (включно з наднирниками), сечового міхура та сечовивідного каналу. За добу проходить фільтрацію близько двохсот літрів крові та за участю нирок з організму виводяться продукти обміну азоту та чужорідні речовини, серед яких – залишки фармакологічних препаратів. Крім видільної, сечовивідна система має й інші функції. Нирки регулюють артеріальний тиск. Підвищений тиск означає збільшення навантаження на серце та судини, що тягне за собою цілий ряд патологій. Щоб артеріальний тиск (тобто сила, з якою кров проходить по судинах) був в рамках нормальних значень, нирки повинні бути здоровими. Нирки також відповідають за водно-сольовий баланс. Ці парні органи з сечею видаляють зайву рідину з організму, тим самим відбувається регуляція об’єму внутрішньоклітинної та позаклітинної рідини, а також осмотичного тиску. Так, у жарку погоду більше рідини виводиться з організму через шкіру, з потом, а сечі буде вироблятися менша кількість – це співвідношення регулюють нирки. Нирки приймають участь у синтезі ряду гормонів, а також перетворенні у активну форму вітаміну D. Завдяки їм відбувається продукція червоних кров’яних клітин – еритроцитів. Якщо робота нирок відбувається з порушенням, вони утворюють замало еритропоетину – гормону, який приймає участь у виробництві еритроцитів кістковим мозком. Як наслідок, організм страждає через анемію. Нирки також регулюють обмін кальцію та фосфору.

Нирки дуже чутливі до різноманітних стресових факторів, порушення режиму роботи та відпочинку, сну, нераціонального харчування, переохолодження, інфекційних агентів.

Також на роботу нирок, як і всього організму в цілому, вкрай негативно впливають зайва вага, цукровий діабет, опромінення, інтоксикації (включно з тими, що виникають через куріння, порушення обміну речовин, працю з отруйними речовинами, несприятливий екологічний фон). Основні хвороби нирок і сечовидільної системи:

Цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура. Буває інфекційним та неінфекційним.
Пієлонефрит – запалення тканини нирок. Виділяють гострий та хронічний, первинний (такий, що виникає без порушення току сечі) та вторинний (виникає на фоні захворювання чи порушення відтоку сечі) пієлонефрит.
Уретрит – запалення уретри (сечовивідного каналу).
Сечокам’яна хвороба, при якій в сечових шляхах утворюються конкременти з різним хімічним складом.
Обмінна нефропатія – порушення обміну речовин, яка вражає нирки. Поділяється на оксалатно-кальцієву, фосфатну, уратну.
Кіста нирки – доброякісне новоутворення, являє собою капсулу із сполучної тканини, заповнену кров’янистим або серозним вмістом.
Полікістоз – генетична патологія, при якій в паренхімі нирок утворюються численні кісти, і їх кількість збільшується з часом.
Хронічна ниркова недостатність – комплексне порушення функції нирок, що виникає поступово, впродовж тривалого часу через різноманітні ниркові патології, і призводить до азотистої інтоксикації та інших тяжких наслідків.
Гідронефроз – хвороба, внаслідок якої підвищується розмір нирки та її щільність.

Ці та інші захворювання призводять до погіршення якості життя, больового синдрому, а деякі з ускладнень є небезпечними. Часто хвороби нирок і сечовидільної системи розвиваються непомітно. Щоб вчасно виявити патології нирок, і не допустити їх тяжких форм, доцільно періодично проходити обстеження організму за допомогою медико-діагностичного комплексу MedBioTech та отримувати консультацію лікаря чи кваліфікованого валеолога. Також додатково рекомендуємо проходити тест, який виявить патогенну флору.

Забезпечити надійну профілактику захворювань сечовивідної системи та відновлення після них можна за допомогою натуральних фітотерапевтичних засобів в комплексі з системою щоденних звичок здорового способу життя. До них відносяться вживання достатньої кількості рідини, насамперед води, впродовж дня, режим харчування без надмірної кількості солі та спецій, адекватне фізичне навантаження. Щоб подбати про здоров’я нирок і всієї сечовивідної системи, розробниками ТМ Примафлора був створений еліксир Довіра, виготовлений за допомогою технології ультразвукового екстрагування.

Склад: рідкі екстракти: кавуна, листа брусниці, листа м’яти перцевої, трави буркуну, квітів календули, трави череди; трави грижника голого, плодів амі зубної, стебел реп’яха лікарського, коріння пирію повзучого, трави ведмежих вушок.

Властивості еліксиру Довіра:

покращує функцію нирок, має системну оздоровчу дію на органи сечовидільної системи, забезпечує профілактику їх хвороб;
надає протизапальний, сечогінний, спазмолітичний, пом’якшуючий, антиоксидантний, загальнозміцнюючий ефект;
ефективно протистоїть патогенній мікрофлорі;
полегшує больовий синдром і дискомфортні відчуття;
покращує обмін речовин, водно-сольовий обмін в організмі;
очищає від токсичних речовин, отрут, продуктів метаболізму;
комплексно покращує роботу опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та інших систем організму.

Активні компоненти:

Кавун (Citrullus vulgaris Schrad.) – баштанна рослина родом з Африки. На околицях Калахарі її називають “господарем пустелі”. Кавуни вирощували ще в Стародавньому Римі та Єгипті, звідти вони потрапили в Китай, отримавши там назву “європейська диня”. До нас культура споживання і вирощування цієї соковитої рослини прийшла з Центральної Азії та Західної Європи. Зараз кавун широко культивують на всіх континентах як харчову і кормову культуру. У м’якоті кавуна містяться цукри, пектин, каротин, каротиноїди, флавоноїди, фолієва кислота, вітаміни В1, В2, В3, С, солі магнію, калію, заліза, кальцію, фосфору, міді, цинку, марганця, нікелю. М’якоть кавуна їдять не тільки у свіжому вигляді, а й засолюють, виготовляють з неї патоку, цукати, пастилу. Кавун відрізняється надзвичайно розвиненою кореневою системою, завдяки чому легко акумулює вологу і переносить посуху. Дані властивості рослини знаходять застосування і в сфері здоров’я. Кавун – найкращий сечогінний засіб із всіх харчових продуктів, таким чином нирки очищаються від солей, а також він посилює виведення сечової кислоти,. У народній медицині кавун широко застосовується завдяки своїй сечогінній, антитоксичній, загальнозміцнюючій дії. Крім того, він сприяє нормалізації апетиту й усуненню запору. Цілителі здавна рекомендували кавун при інфекційних (туберкульоз, черевний тиф, жовтуха, дизентерія, токсикоінфекція), терапевтичних (серцеві, ниркові, печінкові та гастроентерологічні), пухлинних (онкологія крові, печінки, селезінки, ендокринних залоз), гінекологічних та інших захворюваннях. У китайській медицині широко використовують насіння кавуна, вважаючи їх засобом, що зміцнює здоров’я. Сучасні фахівці у сфері медицини стверджують, що кавуну притаманна потужна антиоксидантна дія. Включення його до дієтичних і оздоровчих програм дає змогу уповільнити процеси старіння, регенерувати клітини, очистити організм від токсинів, вільних радикалів. Велику роль в цих процесах відіграє речовина лікопін, завдяки якій м’якоть кавуна набуває червоного кольору. Спочатку, в диких видах кавуна було дуже мало цього пігменту, і тільки трохи більше ста років тому селекціонери вивели червоні кавуни. Лікопін є антиоксидантом, за даними деяких досліджень він допомагає попередити онкологічні хвороби, корисний при патологіях серцево-судинної системи, зорового апарату.

Брусниця (Vaccіnіum vіtіs-іdaea L.) – вічнозелений невисокий гіллястий кущ із сімейства вересових. В кулінарії цінують ягоди брусниці, які сушать, мочать, варять з медом і цукром, готують морси, додають при солінні капусти. Також ягоди брусниці в деяких регіонах – вітамінна добавка до корму тварин. У фармакології у вигляді відвару, настою, чаю використовують і листя брусниці, оскільки хімічний склад його дуже насичений. Основними біоактивними речовинами листя брусниці є різноманітні глікозиди (арбутин, метиларбутин, мелампсорин, салідрезид), кислоти (хінна, виннокам’яна, урсолова, галова), дубильні речовини, мінерали (головний з яких – марганець). Визначає лікувальну цінність листя брусниці глікозид арбутин. Листя входять до складу сечогінних зборів, їх екстракт застосовують при каменях у нирках, а також хворобах сечового і жовчного міхура, як в’яжучий засіб при шлункових недугах, цукровому діабеті, заварюють замість чаю як тонізуючий засіб. Є дані, що листя брусниці мають протипухлинні якості. Завдяки поліфенолам дана лікарська рослина має виражені антиоксидантні, протимікробні, антимутагенні якості (захищає від порушення генетичного коду, змін спадкової інформації, викликаних хімічними та фізичними агентами, такими як свинець та радіоактивні речовини).

М’ята перцева (Mentha piperita L.) – багаторічна трав’яниста рослина сімейства ясноткових. Усі надземні частини рослини володіють сильним характерним ароматом, що посилюється при розтиранні, а, якщо листя розжувати, відчувається виражений холодок і освіжаючий смак. В дикому вигляді м’ята перцева не зустрічається у природі. Вона – культурна гібридогенна рослина, що була виведена у Великобританії у 17 сторіччі. І до сьогоднішнього дня її називають “англійською” або “холодною” м’ятою. А зараз її широко використовують як пряну та лікарську рослину, культивуючи на значних площах у спеціалізованих господарствах. Листя, суцвіття та молоді пагони служать в якості приправи для ароматизації найрізноманітніших страв, випічки та напоїв. Завдяки бактерицидним якостям м’яти її застосовують для кращого зберігання харчових продуктів. Медичне поширення мають листя та вся надземна частина трави. Діючою речовиною м’яти, яка відрізняє її від інших рослин, є ефірна олія, вміст якої коливається від 1,5 до 6%. Також у її складі присутні: каротин, рутин, органічні кислоти (урсолова та інші), флавоноїди, мінерали, аскорбінова кислота, цинеол, дубильні речовини. У стародавній медицині з лікувальною метою широко застосовувались різноманітні дикоростучі види м’яти. У Стародавньому Римі аромат м’яти слугував для покращення настрою. Вважали, що він сприяє приємній застільній бесіді, і взагалі, сприймали як добрий знак. Авіценна та інші науковці давнини рекомендували м’яту для покращення роботи мозку, при недостатності апетиту, слабкості шлунка, перебоях роботи серця, розриві м’язів, як протиотрута при укусах скорпіонів і диких звірів. Народна медицина вважає м’яту ефективною від водянки (скупчення транссудату в якій-небудь з порожнин тіла), запалення сідничного нерву, синців і надмірній пігментації шкірних покривів. Травники призначають її при гострих та хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, хворобах печінки (жовтуха, хронічний гепатит), жовчних шляхів (гострий і хронічний холецистит, холангіти). Встановлено, що м’ята покращує апетит, процес травлення, потрібна як протизапальний, протиблювотний, протикашльовий та болевтамовуючий засіб. Також рослина має седативну, гіпотензивну, ранозагоювальну, антигіпоксичну, легку спазмолітичну, антисептичну, помірну сечогінну дію. Внутрішній прийом препаратів м’яти сприяє розширенню коронарних судин серця і головного мозку. В той же час зовнішньо її застосовують з протилежною метою – для звуження кровоносних судин слизових оболонок, для зменшення болю і набряку. При нанесенні на слизову оболонку чи втиранні у шкіру ментол подразнює нервові закінчення, викликаючи відчуття холоду і поколювання.

Буркун лікарський (інші назви – донник, липка, дикий хміль, на латині Melilotus officinalis (L.)) – дворічна трава із сімейства бобових. Буркун – невибаглива до умов, стійка до впливу навколишнього середовища рослина, що росте на луках, схилах ярів, вздовж доріг, в степу і лісостепу. Господарське значення буркуна дуже велике. Він є гарним медоносом, збагачує ґрунт азотом, деякі сорти – цінні кормові культури. Зелень буркуна має приємний запах, і покращує смак страв. З цієї ж причини він – частий компонент ароматерапевтичних, парфюмерних і миючих засобів. Аромат буркуна обумовлений наявністю ефірної олії. Також у листі та стеблах міститься: до 16% білка, а також ліпіди, клітковина, кумарин, холін, похідні пурину, слиз, дубильні речовини, крохмаль, смоли, глікозиди, мелілотова кислота, азотисті сполуки, метиламін, білки, флавоноїди, цукри,та інші біологічно активні речовини. Завдяки такому насиченому складу буркун володіє різноманітними цілющими властивостями. Дана лікарська рослинна сировина застосовується в якості болевгамовуючого, спазмолітичного, ранозагоювального, протилихоманкового, пом’якшувального, протисудомного, антикоагулянтного, гіпотензивного, седативного, відхаркувального засобу. Буркун є справжнім природним антибіотиком, він попереджає та знімає запалення будь-якої локалізації, знижує больовий синдром. Не дивно, що буркун із сивої давнини взяли на озброєння спеціалісти оздоровчих практик. Народна медицина рекомендувала його при лікуванні подагри, ран, що довго не загоюються, при фурункульозі, наривах та окремих видах пухлин (після консультації лікаря чи валеолога), в якості пом’якшувальних примочок до молочних залоз при маститі та суглобів, уражених ревматизмом. Заготовляти буркун самостійно слід дуже обережно, при неправильній технології та дозуваннях він може бути отруйним. А от у складі дієтичних добавок, виготовлених за сучасними технологіями, приносить неабияку користь здоров’ю людини. Буркун входить до складу засобів від безсоння, ефективний при розладах діурезу, порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, при застудних захворюваннях органів дихання, оскільки сприяє відходженню мокротиння. З лікарської сировини буркуна виготовляють також біогенні стимулятори, гомеопатичні препарати.

Нагідки лікарські або календула (Calendula officinalis L.) – добре знайомі багатьом квіти жовтогарячого кольору сімейства айстрових, що поширені у багатьох куточках світу не лише в ландшафтному дизайні через свою високу декоративність і легкість у культивуванні, а й завдяки значним лікувальним якостям. Їх вирощують також і для отримання нешкідливого харчового барвника. Цілющі властивості нагідок були відомі дуже давно, вони навіть отримали назву “рослина Сонця”. У “травниках” та “лікувальниках”, що відносяться до 12 сторіччя, є вказівки про застосування їх у разі онкологічних захворювань, зовнішньо – при гнійних ранах, для виведення бородавок і мозолів. У 17-19 сторіччях нагідки рекомендувалися в медицині при лікуванні виразкових хвороб, скрофульозу, фурункульозу, золотухи та рахіту у дітей, при підвищеному серцебитті та безсонні. В подальшому показання до призначення рослини розширились. У теперішній час широкі лікувальні властивості календули підтверджено клінічними дослідженнями. В суцвіттях рослини міститься до 3% каротиноїдів, аскорбінова кислота, флавоноїди, смоли, дубильні речовини, каротин, слизові речовини, ефірні олії, органічні кислоти, алкалоїди, фітонциди та інші сполуки. Завдяки численним біологічно активним речовинам препарати календули мають широкий спектр фармакологічної активності, а саме протизапальну, ранозагоюючу, бактерицидну, в’яжучу, гіпотензивну дію. Антисептичний ефект лікарської рослини визначають ефірна олія та саліцилова кислота. Нагідки надзвичайно активні у відношенні до патогенної флори – стафілококів і стрептококів. Вони добре поєднується з іншими рослинами і входять до складу багатьох трав’яних зборів. Фітотерапевти відзначають, що одні з основних областей застосування нагідок – захворювання сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту. Призначають їх і при хворобах шкіри, дихальних шляхів, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату. Нагідки – чудовий натуральний седативний засіб.

Череда трьохроздільна (причепа) – однорічна трав’яниста рослина з сімейства айстрових. Вона росте повсюдно, де є вологі ґрунти або поряд з річками, ставками. Існує багато видів череди, але з лікувальною метою використовують тільки череду трьохроздільну (Bídens tripartíta). Інші види при самостійному вживанні можуть бути шкідливими. Лікувальною сировиною причепи є стебла і листя. Вони містять сліди ефірної олії, вітамін С, каротин, флавоноїди, дубильні та інші речовини. Традиційна східна медицина застосовує причепу як антибактеріальний і протизапальний засіб. В науковій медицині відома протизапальна, антисептична, протимікробна, протиалергійна, антиоксидантна, сечогінна, потогінна, жовчогінна, кровоспинна дія череди.

Рослина ефективна як сечогінний препарат при захворюваннях сечостатевих органів, як потогінний – при застудах. Вона має здатність знижувати температуру при будь-яких запальних процесах. Череда нормалізує обмін речовин і процеси травлення, покращує когнітивні здібності, виступає як профілактика новоутворень, захищає шкіру, потрібна при алергії для внутрішнього і зовнішнього використання. Детальніше про череду – у статті: У-Сін березень, Череда.

Грижник голий, рід Грижник з сімейства гвоздичних включає близько 30 видів, але лікувальними є лише декілька. Серед них і Грижник голий (Herniaria glabra L.). Інші назви рослини – кильник, остудник, грім, мітла. Через виражені омилювальні властивості грижник іноді називають “польове мильце”. Росте він обабіч доріг, на пустирях, галявинах, там, де є сухі піщані ґрунти. Грижник голий розповсюджений по всьому євразійському континенту, крім Крайньої Півночі, та в Північній Африці. Грижник – трава з дрібним листям і невиразними квітками, що в’ється і стелиться по землі. Корисні властивості грижника голого були відомі з античних часів. Зараз його застосовує народна медицина, ветеринарія, гомеопатія і наукова європейська медицина. З медичною метою використовують надземну частину рослини. Лікарська сировина грижника голого містить ефірні олії, флавоноїди, алкалоїди, глікозиди, цукри, метиловий ефірумбеліферон, кумарин, вітамін С, каротин. Такий потужний склад наділяє його значними оздоровчими можливостями. Трава грижника голого володіє діуретичним, антибактеріальним, спазмолітичним, знеболюючим, в’яжучим, протизапальним, жовчогінним, ранозагоюючим ефектом. Грижник являє собою специфічний засіб при лікуванні гострих запальних процесів сечового міхура та його спазмів. Препарати грижника призначають як сечогінні, і використовують їх при захворюваннях нирок і сечовидільної системи, включно з гострим нефритом, циститом, водянкою, мимовільним сечовипусканням, інфекційним запаленням сечовивідних шляхів. Грижник голий є частиною комплексної терапії при запальних процесах у передміхуровій залозі. Значний лікувальний потенціал грижника і при запальних процесах у кістко-м’язовій системі. Власне, і свою назву рослина отримала через ефективність у лікуванні гриж. Традиційно цей засіб використовувався, щоб знімати втому після важкої фізичної праці. Грижник має виражену позитивну дію і на стан шкіри. Здавна його траву додавали в лікувальні ванни для людей і домашніх тварин. Також грижник голий оздоровлює органи дихання, покращує формулу крові. Самостійне вживання грижника може бути небезпечним, тому незамінними є перевірені фітопрепарати, що включають його екстракт.

Амі зубна (Ammi visnaga L.) або віснага морквоподібна, келла – дворічна (в культурі однорічна) трав’яниста рослина із сімейства зонтичних. Росте у солонцюватих степах, на ярах, в посівах як бур’ян. Розповсюджена амі зубна у країнах Середземномор’я, Кавказу, Ближнього Сходу, Центральної Азії, в південній частині України. Дана рослина – цінний медонос, вона дає мед високої якості. Амі має висоту до 1 м, її суцвіття – білого кольору, схожі на парасольку, зі своєрідним неприємним ароматом. З лікарською метою використовують плоди або плоди разом з половою (суцвіття, листя і стебла). Серед активних компонентів сировини амі зубної: флавоноїд акацетин, жирна олія, ефірна олія, похідні фуранохромону (основні з них келлін та виснагін, а також келлінін та аміол). Основна діюча речовина – келлін. Фармакологічні властивості амі випливають із сукупності її якостей: спазмолітичної, сечогінної, фотосенсибілізуючої, седативної. Цілющі властивості цієї рослини були відомі ще кілька тисячоліть тому. Потім її використовували середньовічні знахарі. Після періоду довгого забуття в 20 сторіччі амі зубну стали вводити до терапевтичних програм американські та європейські лікарі. Народна медицина з успіхом застосовує цю траву у вигляді настоянок, відварів, чаїв при сечокам’яній хворобі, нирковій коліці, спазмах сечовивідних шляхів та сечоводу. Рекомендують її при гастриті (знижує кислотність шлунка і сприяє фізіологічному рівню продукції шлункового соку), отруєнні, астмі, для зниження тиску та профілактики гіпертонії. Традиційна медицина також цінує амі зубну як засіб, що виводить дрібні камені з нирок та сечовивідних шляхів, знімає спазми різних органів: кишечника та шлунка, жовчних і сечовивідних шляхів, бронхів, матки. Речовина келлін у складі рослини добре проявляє себе при коронарній недостатності, стенокардії, діючи повільно (не в якості швидкої допомоги), але забезпечуючи оздоровчий ефект на тривалий час. Вона має здатність розширювати судини серця, збільшувати кровоток, не змінюючи тиск. Завдяки келліну амі зубна заспокійливо діє на центральну нервову систему. Є також дані досліджень, що вона позитивно впливає на зоровий апарат, помітно розширюючи поле зору.

Реп’ях лікарський (Arctium lappa L.) – доволі розповсюджена в різних регіонах світу, включно з нашими широтами, рослина. Інша її назва – лопух. Лопухом частіше називають листя рослини, реп’яхом – квіти і плоди. Багато сторіч люди застосовують всі його частини з лікувальною метою. Реп’ях лікарський має протизапальні, ранозагоюючі, очищаючі властивості. Діапазон його впливу на організм дуже широкий – від оздоровлення жіночої та чоловічої сечостатевої системи і органів травлення до захисту імунної системи, кровотворення, опорно-рухового апарату і потужних цитостатичних якостей. Такий вплив пояснюється переліком активних інгредієнтів реп’яха. В ньому містяться аскорбінова та кавова кислота, смоли, мінерали (калій, кальцій, залізо), жирні та ефірні олії, насичені і ненасичені жири, слиз, полісахариди, поліфеноли, флавоноїди, інулін та інші біоактивні речовини. Реп’ях лікарський має сильну антиоксидантну активність, здатен значно знижувати рівень запалення в тканинах, нормалізувати склад крові. Він покращує зовнішній вигляд і здоров’я шкіри, волосся, нігтів, допомагає при сезонному авітамінозі.

Пирій повзучий (Elytrigia repens L.), (синоніми – житець, корінь-трава, собача трава) – багаторічна трав’яниста рослина із сімейства злакових, розповсюджена всюди, крім тропіків. Звичайно пирій можна зустріти в будь-яких місцевостях з якісними насиченими ґрунтами: на луках, берегах водойм, пустирях. В полях і городах він – бур’ян, якого важко позбутися, а в фітотерапії слугує цінною лікарською рослинною сировиною, що характеризується наявністю мінеральних солей, білка, каротину, ефірних олій, аскорбінової кислоти, яблучної кислоти, слизових речовин, вуглеводів, сапоніну. Валеологи рекомендують дану рослину в якості протизапального, кровоочисного, пом’якшувального, сечогінного, потогінного, відхаркувального, легкого послаблюючого, обволікаючого, знеболюючого фітопрепарату. Корінь пирію корисний для чоловічого та жіночого здоров’я, при захворюваннях сечостатевої системи, суглобів. Особливо незамінний він у випадку подагри, метаболічного артриту, остеохондрозу та інших захворювань, пов’язаних з порушенням сольового обміну. Пирій часто включають до складу комплексних програм спортивного харчування. Ця лікарська трава є імуностимулятором, а також вона знижує рівень холестерину, зміцнює судини, проявляє ефективність при захворюваннях шкіри, вугровій хворобі.

Ведмежі вушка (толокнянка, мучниця, на латині Arctostaphylos uva-ursi) – багаторічний вічнозелений низькорослий чагарник. Його можна зустріти у північних широтах планети: в соснових борах з лишайниковим покривом, на приморських дюнах, скелях і в тундрі. Навесні біло-рожеві пелюстки “ведмежої ягоди” обліплені бджолами та іншими комахами, які злітаються сюди за солодким нектаром. Толокнянка – старовинний засіб народної медицини. Листя рослини містять високу концентрацію корисних речовин: фенільного глікозиду арбутину, органічних кислот, ефірної олії, кверцетину та дубильних речовин. Їх здавна застосовували у вигляді настоїв та відварів для лікування захворювань сечового міхура, в сумішах – при нервових хворобах. Наукова медицина використовує ведмежі вушка в основному для лікування сечовидільної системи, зокрема при циститах, в якості в’яжучого, протизапального, спазмолітичного, антибактеріального, протигнильного, антиоксидантного засобу. Завдяки дезинфікуючій дії рослини сечові шляхи “відмиваються” від небажаних продуктів і знезаражуються, в подальшому профілактуючи прикріплення патогенної мікрофлори до стінок сечового міхура та сечовивідних шляхів. Ведмежі вушка допомагають при набряках, виводять зайву рідину з організму. Також це – популярний продукт, який застосовується при хворобах шкіри, шлунково-кишкового тракту, бронхолегеневої системи. Лікувальні властивості рослини продовжують вивчатися і донині.

Складові еліксиру Довіра завдяки синергічному ефекту забезпечують комплексний і широкий терапевтичний вплив на організм, оздоровлюючі майже всі системи органів.

Як діє еліксир Довіра на сечовидільну систему:

попереджає запалення сечовивідних шляхів;
усуває запалення і запобігає ускладненням в разі циститу, уретриту, пієлонефриту, простатиту. Ефективний при гостроиу та хронічному їх перебігу.
знімає гострий біль і спазми в сечовому міхурі, розслабляє мускулатуру сечоводів;
знищує патогенну флору, що викликає урологічні захворювання (бактерії та грибки), і виводить її з сечею;
проводить профілактику утворення конкрементів;
переводить вже наявні конкременти у більш розчинний стан, розм’якшує особливо тверді осередки;
зменшує біль, викликаний проходженням піску та каменів сечовивідними шляхами;
як сечогінний засіб, посилює діурез і забезпечує активне видалення з організму іонів натрію, хлору;
при мимовільному сечовипусканні, енурезі;
як діуретик при набряках і підвищеному тиску, які супроводжують хвороби серцево-судинної системи;
зменшує кількість білка в сечі.

Вичерпна інформація про профілактику утворення та лікування конкрементів – у нашій статті: Це страшне слово «камені».

Завдяки своїй антисептичній, в’яжучій, сечогінній дії еліксир Довіра – ефективний засіб при запальних і обмінних порушеннях функції суглобів та хребта. Еліксир відновлює і регулює сольовий обмін, виводить солі з суглобів. Медики відзначають його виражений вплив при подагрі, артриті, артрозі, остеохондрозі, ревматизмі, спондильозі, радикуліті, міозиті, люмбаго. Еліксир Довіра сприяє виробленню внутрішньосуглобової рідини, що дозволяє використовувати його у більшості випадків порушень функціональності суглобів, а також менісків коліна. Біль у суглобах і м’язах, атрофія м’язів, судоми, оніміння кінцівок – при цих станах також потрібен наш комплексний фітоеліксир. При хворобах опорно-рухового апарату Довіра призначається не тільки внутрішньо, а й у вигляді примочок, ванночок, компресів. Але слід враховувати, що при запальних процесах не повинно бути зігріваючих процедур без попередньої консультації з лікарем чи валеологом.

Еліксир Довіра призначають для профілактики і лікування різноманітних хвороб травної системи. Він стимулює загоєння виразкових ураженнь слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, відновлює його роботу, допомагає краще засвоювати поживні речовини. Еліксир застосовують при болях, спазмах, розладах роботи шлунка та кишечника, печії, диспепсії, нудоті, гастрорефлюксній хворобі, гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Довіра діє як при підвищеній, так і при пониженій кислотності шлункового соку. Еліксир проявляє ефективність при хворобах печінки і жовчного міхура: запаленнях, застої жовчі, каменях у жовчному міхурі, холециститі, гепатиті, дискінезії жовчних шляхів. Довіра покращує живлення печінки цукрами, що легко засвоюються. Фітокомплекс допомагає налагодити роботу підшлункової залози, покращити її функції, полегшує розщеплення вуглеводів, стимулює виробництво інсуліну, нормалізує рівень глюкози в крові, має протидіабетичні властивості. Еліксир посилює перистальтику кишечника, сприяє розвитку корисних мікроорганізмів, що живуть у шлунково-кишковому тракті (кишкової флори). Завдяки антисептичним якостям Довіра обмежує процеси гниття в кишечнику, сприяє його більш швидкому опорожненню. Наш натуральний фітозасіб розслабляє гладку мускулатуру, знімає спазми кишечника. Він рекомендований при коліті (в тому числі виразковому), ентероколіті, розладах травлення (як при запорі, так і при діареї). Еліксир стимулює спалювання жирів, нормалізує апетит, тому дієтологи включають його в програми для зменшення зайвої ваги. Довіра має антипаразитарну дію і використовується в комплексній терапії при гельмінтозах (аскаридоз, ентеробіоз). Препарат має здатність виводити з організму солі важких металів, радіонукліди та інші шкідливі речовини. Тому він є допоміжним засобом при контакті з парами ртуті, укусах отруйних тварин та інших видах інтоксикації. Також еліксир покращує самопочуття після надлишкового застілля і вживання алкоголю.

Довіра позитивно впливає на залози внутрішньої секреції, сприяє налагодженню обміну речовин, попереджає накопичення ліпідів, закупорку судин і прискорює виведення зайвого холестерину. Тим самим препарат перешкоджає підвищеному згортанню крові, утворенню тромбів. Еліксир нормалізує роботу серцево-судинної системи: покращує кровообіг, кровопостачання міокарду, розширює коронарні судини, зміцнює еластичність стінок кровоносних судин, капілярів, справляє антигіпоксичну, кардіотропну дію. Дана дієтична добавка корисна для профілактики та в комплексній терапії атеросклерозу, кардіосклерозу, тромбозу коронарних судин, хронічної коронарної недостатності, стенокардії, ішемічної хвороби серця, тахікардії, миготливої аритмії. Довіра буде потрібною при перепадах артеріального тиску, прискореному серцебиттю, задишці. Тромбофлебіт, варикозне розширення вен, геморой – також показання для призначення нашого натурального засобу (внутрішньо та місцево).

Компоненти еліксиру мають здатність захищати мембрани клітин, підвищувати засвоюваність різноманітних біологічно активних речовин, приймати участь у синтезі еритроцитів. Препарат є джерелом вітамінів та мінералів, що доречно при залізодефіцитній анемії, у профілактиці цинги та авітамінозу. Довіра захищає імунну систему, селезінку та інші кровотворні органи, запобігає розвитку злоякісних клітин, збільшує кількість лейкоцитів в крові під час променевої терапії.

Еліксир використовують як допоміжне лікування при пухлинах шлунка, органів жіночої статевої сфери, молочних залоз. Він полегшує стан при мастопатії, маститі, гнійному маститі, набряку грудей у жінок в період лактації (внутрішньо і зовнішньо). До сфери застосування засобу відносяться болісні та надмірні менструації, затримка менструації, розлад і нерегулярність циклу, маткові кровотечі, атонія чи гіпертонус матки, запалення яєчників та інших органів жіночої статевої системи. Довіра полегшує дискомфортні відчуття під час клімактеричного періоду, в тому числі регулює артеріальний тиск. При ерозії шийки матки, трихомонадному кольпіті та інших інфекційних захворюваннях гінекологічних органів вона застосовується також зовнішньо, для зрошень, спринцювань і тампонів.

Фітопрепарат має заспокійливий вплив на центральну нервову систему, покращує самопочуття при порушеннях психоемоційного стану, серцево-судинних неврозах, підвищеній збудливості, головному болю, мігрені, неврастенії, істерії, розладах сну, безсонні, морській хворобі. Еліксир компенсує нестачу енергії, тонізує організм у разі хронічної втоми, меланхолії, депресивних станів.

Складові екстракту Довіра підвищують опірність організму до інфекційних хвороб, зміцнюють захисні сили, проявляють активність по відношенню до патогенних мікроорганізмів. Завдяки цьому фітоексперти рекомендують даний засіб для профілактики вірусних застудних захворювань (в тому числі атипових штамів) у період епідемії. Еліксир зменшує набряк і біль у верхніх дихальних шляхах, розріджує і виводить мокротиння з бронхів і легень, знижує температуру, полегшує кашель, задуху, відновлює активність війчастого епітелію трахеї і бронхів, проявляє відхаркувальний, потогінний, протизапальний ефект. Тому препарат Довіра з успіхом призначають при найрізноманітніших ураженнях дихальної системи: гострому і хронічному риніті, фарингіті, бронхіті, тонзиліті, ларингіті, бронхіальній астмі, ангіні, кору, виразках слизових оболонок носової та ротової порожнини, горла і гортані, для відновлення у постковідний період. Еліксир буде ефективним як для внутрішнього прийому, так і зовнішньо у розведенні – для полоскань, промивань, компресів і таке інше.

Еліксир Довіра покращує клінічну картину при запаленні ясен, пародонтозі, наривах, стоматиті, а також полегшує стан до отримання медичної допомоги при зубному болю, флюсі, допомагає швидше відновитися після стоматологічних маніпуляцій. Еліксиром промивають очі при кон’юнктивітах, блефаритах і гнійничкових захворюваннях (у розведенні 1:10), закапують вуха при отиті (у розведенні 1:5).

Комплекс рослин, що включені до складу еліксиру Довіра, через свої антисептичні, антибактеріальні якості використовуються в дерматології та косметології при виразках, екземі, псоріазі, нейродерміті, алергічних шкірних реакціях, ексудативних, алергічних діатезах, що супроводжуються висипкою, вугровій хворобі, фурункульозі, лишаї, абсцесах, свищах, грибкових інфекціях, бородавках, пролежнях. Фітокомплекс також допомагає оздоровити шкіру малюка при дитячих попрілостях. Еліксир сприяє посиленню кровообігу на поверхні шкіри, знімає запалення, захищає від вторинних інфекцій при дерматитах. При підвищеній пітливості ніг та рук Довіру додають до ванночок. Препарат актуальний також при дерматиті, себореї, лупі, андрогенній алопеції, інших захворюваннях шкіри голови, запобігає втраті волосся. Ефективний він і при травмах шкіри та м’яких тканин: ранах (в тому числі гнійних та таких, що довго не заживають), саднах, забиттях, опіках, обмороженнях, укусах комах. Еліксир Довіра в цих випадках призначають для компресів, примочок, зрошень, пов’язок, а також додавання до косметичних засобів для шкіри та волосся.

Застереження при застосуванні:

індивідуальна чутливість до компонентів складу;
вагітність;
період лактації;
внутрішні кровотечі будь-якого генезу, геморагічний діатез, знижена згортуваність крові;
значно виражена недостатність кровообігу;
обтураційна жовтяниця;
обструкція сечовивідних шляхів;
гостра ниркова недостатність та гломерулонефрит;
великі камені в нирках (розмір конкрементів перевищує 3 мм).

Не слід приймати препарат за 2 тижні до і після хірургічних втручань через його властивість розріджувати кров. У випадку дитячого віку до 12 років (особливо з судомами в анамнезі), хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, сечовивідної і серцево-судинної системи, зниженого артеріального тиску потрібно проконсультуватися з лікарем чи кваліфікованим валеологом. Також персональні рекомендації варто отримати, якщо ви приймаєте діуретичні (сечогінні), протидіабетичні, седативні алопатичні препарати. Під час прийому еліксиру Довіра слід дотримуватися індивідуальних дозувань чи тих, що вказані в інструкції до препарату, та робити перерви між курсами.

Сила лікарських рослин захищає наше здоров’я завдяки натуральним препаратам ТМ Примафлора! Користуйтесь ними і будьте здорові!

Володимир Малецький, scientic doctor
Спеціально для ТМ “Примафлора”