Еліксир “Джерело вітамінів”

Для підтримки повноцінної життєдіяльності та активного довголіття кожен організм повинен щоденно отримувати всі необхідні для цього речовини. Вони поділяються на макронутрієнти (білки, вуглеводи, жири, вода) і мікронутрієнти (макро- та мікроелементи, вітаміни тощо). Мікронутрієнти, хоч і потрібні організму в зовсім незначних кількостях, проте відіграють величезну роль для збереження і відновлення високого рівня здоров’я. Дефіцити тих чи інших корисних речовин можуть викликати комплексні збої у роботі всіх органів та систем. Зокрема, можливе виникнення як авітамінозу – патологічного стану, що характеризується практично повною відсутністю певного вітаміну в організмі, так і гіповітамінозу – зниження рівня того чи іншого вітаміну (вітамінів). Нестача вітамінів та мінералів супроводжується порушенням фізіологічних та біохімічних процесів, розвитком специфічної патології.

Про значення, класифікацію, особливості елементів вітамінного і мінерального ряду, їх вміст у рослинах вичерпна інформація надана у наших статтях, ілюстрованих таблицями:

Перевірити наявність вітамінних та мінеральних факторів, виявити схильність до авітамінозу, гіповітамінозу, та попередити виникнення симптомокомплексів, характерних для дефіциту того чи іншого мікронутрієнта, можна за допомогою тестування в рамках обстеження організму на медико-діагностичному комплексі MedBioTech.

Щоб забезпечити організм вітамінами, мінералами, амінокислотами, флавоноїдами, фітонцидами та іншими біологічно активними сполуками, був створений еліксир Джерело вітамінів ТМ Примафлора. Він виготовлений за допомогою технології ультразвукового екстрагування без додавання спирту, що дозволяє зберегти всі корисні нутрієнти в первісному природному стані, а його ретельно підібрані компоненти дають можливість:

полегшити процеси травлення, що збільшить ступінь їх засвоєння;
нормалізувати обмін речовин;
підтримати організм у будь-яку пору року, особливо у зимовий та весняний сезон;
забезпечити профілактику та ефективне лікування вірусних інфекцій;
захистити імунітет, органи кровотворення, серцево-судинну і нервову системи;
покращити стан шкіри та її зовнішній вигляд;
попередити негативний вплив навколишнього середовища для людей, які живуть і працюють у місцевостях з підвищеним радіоактивним чи хімічним забрудненням.

Склад: рідкі екстракти: плодів абрикоса, плодів айви, алое, квітів арніки, ягід та листя брусниці, плодів гранату, квітів настурції, плодів шипшини, гідролізату протеїнів вівса.

Активні компоненти:

Абрикос звичайний (Armeniaca Vulgaris Lam.) – дерево висотою 5-8 м, рясно вкрите гілками. Абрикос має серцевидне листя, біло-рожеві квіти з тонким ароматом, які зацвітають ще до того, як розпускається листя. Плоди – жовтогарячого кольору з червоними плямами, оксамитово-опушені, ароматні, із солодкою соковитою м’якоттю та великою кісточкою. Дикоростучий абрикос, від якого походять сучасні культурні сорти, бере початок в кількох ізольованих один від одного ареалах: Казахстані та горах Центральної Азії, Північному Китаї, Кавказі. Слово “абрикос” – майже точна калька з французької назви цього дерева – “abricot” та німецької – “aprikose”. Ще до початку нової ери абрикос культивували у всіх достатньо теплих регіонах Євразії. Зараз абрикосові сади займають на Землі майже 300 т. га, більше всього їх у Центральній Азії, Китаї, США. В Україні теж люблять і широко вирощують це дерево, частіше його можна зустріти на Півдні. Плоди абрикоса, яких у світі збирають щорічно 1-2 млн т, мають велике господарське значення. Вони містять до 23% цукрів (сахароза, глюкоза); до 2,6% кислот (яблучна, лимонна, саліцилова, винна); пектин; фенольні сполуки; флавоноїди; мінерали: магній, калій, кальцій, залізо, йод, стронцій; вітаміни В1, В2, Р, значну кількість каротину (провітаміну А), який і визначає колір фруктів. Плоди їдять свіжими, використовують як приправу до багатьох страв, переробляють (у домашньому і промисловому виробництві) на мармелад, начинку для цукерок та ін., сушать, використовують для приготування напоїв. Ядра, шкаралупи та деревина також знаходять своє застосування у різних галузях. Абрикос є добрим медоносом, особливо ранньою весною, так як розцвітає одним із перших. Народна медицина використовує не тільки плоди, а й листя, насіння, камедь дерева. У стародавні часи сушені плоди абрикоса вживалися для усунення неприємного запаху з рота. Через “холодну та вологу природу” цілителі призначали їх в якості послаблюючого засобу. На думку сучасних фітотерапевтів, наявність великої кількості заліза і калію визначає його лікарську цінність при анеміях, хворобах серцево-судинної системи та інших станах, що супроводжуються нестачею калію. Він відновлює серцевий ритм, покращує якість сну. Також плоди абрикоса рекомендовані у разі слабкої перистальтики, хвороб печінки, бронхолегеневої системи. Через високий вміст вітаміну А абрикос призначають онкологічним хворим, коли необхідне харчування з обмеженою кількістю натрію і підвищеною – калію. Застосування абрикоса збільшує захисні сили організму та опірність його до інфекційних агентів, нормалізує формулу крові. Плоди рослини роблять зір більш гострим, стимулюють мозкову діяльність та покращують когнітивні функції. Цікаво, що в літературі є згадки про довгожителів однієї з провінцій Північної Індії, які доживають до 120 років. Одним з основних продуктів їх харчування є абрикос. Саме завдяки цим фруктам люди зберігають витривалість і гарну фізичну силу до солідного віку.

Айва звичайна (Cydonia oblonga Mill.) – невелике дерево або гіллястий кущ заввишки 1,5-7 м. Її квіти – білі або біло-рожеві, зацвітають у травні, після того, як розпускаються листя. Стиглі плоди айви – великі, лимонного чи темно-жовтого кольору, звичайно грушоподібної або овальної форми, дещо ребристі, довжиною 5-12 см, дозрівають у вересні-жовтні. Ці фрукти дуже ароматні, м’якоть їх жорстка і терпка, стає соковитою після тривалого вилежування. Вага окремих плодів деяких сортів досягає кількох кілограмів, а у дикоростучих вона значно менша – близько 200 г. У дикій природі айва оселяється на лісових галявинах, серед чагарників і на відкритих схилах. Батьківщина початкового одомашнення рослини – Кавказ, звідки вона розповсюдилась по багатьох регіонах Євразії та Північної Африки, а зараз айву культивують повсюдно на планеті. Відомо більш, ніж 400 видів цього дерева. Деякі із сучасних сортів, як вважають ботаніки, були виведені ще в Стародавньому Римі. Там айву називали рослиною, що приносить щастя, успіх, благополуччя. Зараз айва – харчова, лікарська, декоративна та медоносна культура. Її плоди включають 6-12% цукрів (фруктоза, глюкоза); багато кислот (яблучну, лимонну, винну); майже 2% клітковини; близько 2% дубильних речовин; 0,3-1,2% пектину; солі калію, йоду, селену, фтору, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза, фосфору, хрому, міді, сірки; вітаміни А, групи В, С, Е, К, РР. Дані фрукти майже не вживають у свіжому вигляді, з них варять варення, компоти, переробляють на желе, мармелад, віджимають сік. Вони – відмінна приправа для плову та інших національних страв східних народів. Також на Сході плоди айви кладуть в шафи та комоди – вони відлякують міль, просочують одяг і білизну ніжним ароматом. Айва здавна використовується в медицині Стародавнього Сходу та Європи. Лікарські властивості рослини відмічали Авіценна, Шеразі, Табіб, Гіппократ, Діоскорид, Пліній. Вони рекомендували її при хворобах сечовидільної системи, для позитивного впливу на психіку. На думку медиків епохи античності, “псевдояблука” піднімають настрій, прибирають нав’язливі думки та головний біль, кашель, лихоманку, покращують колір обличчя. У Середні віки також було запропоновано чимало способів приготування айви, самостійно, чи в сукупності з різноманітними ароматичними засобами: для покращення апетиту, лікування захворювань печінки та розладів травлення. Нині народна і традиційна медицина використовує всі частини айви. До складу еліксиру Джерело вітамінів включено екстракт плодів рослини. Через високий вміст заліза айва потрібна при анемії та для її профілактики. Фітонциди у її складі знімають спазми судин головного мозку, що допомагає при головному болю, хронічних та/або значних стресових ситуаціях, розумовій перенапрузі. Айва справляє жовчогінний, сечогінний, кровоспинний, в’яжучий, антисептичний, антибактеріальний ефект. Плоди корисні при захворюваннях дихальної системи, шлунково-кишкового тракту (зокрема печінки), розладах, що супроводжуються діареєю. Айва потужно очищає організм при інтоксикації важкими металами та іншими отруйними речовинами. У сезони підвищеної вірусної небезпеки рослина допоможе не допустити захворювання на грип чи ГРВІ, а також буде сприяти більш ефективній їх терапії.

Алое – рослина, яка походить з посушливих районів Африки, а тепер її знають у всіх куточках планети як декоративну та лікарську, природний засіб першої допомоги. Алое, чи як його часто називають, столітник, має екзотичний зовнішній вигляд, і перш за все, звертає на себе увагу його листя – довге, м’ясисте, з зубцями на краях. Воно вкрите тонким шаром воскового нальоту, завдяки чому рослина має виражену здатність зберігати вологу. Існує кілька сотень видів алое, найбільшого розповсюдження набули деревоподібне алое (Aloe arborescens Mill) та алое вера, барбадоське (Aloe barbadensis Mill). З давніх часів алое використовувалось у медицині в різних лікарських формах, зовнішньо та внутрішньо, античні травники називали його рослиною від усіх хвороб. В сучасності алое – один з рослинних засобів, які в світовій практиці найчастіше включають до складу дієтичних добавок та доглядової косметики.

Природа помістила в листя алое справжній коктейль цілющих речовин:

вітаміни: бета-каротин, всі вітаміни групи В (зокрема, мало розповсюджений B12), С, Е;
мікро- та макроелементи: сірка, цинк, літій, барій, калій, кальцій, залізо, селен, магній, мідь, кремній, марганець, натрій, хром, фосфор;
ненасичені жирні кислоти;
гормоноподібні речовини;
ферменти (ензими);
цукри (моно- і полісахариди);
рослинні стероїди та терпеноїди;
білки (лектини);
лігнін;
сапоніни;
катехіни;
стерини;
феноли;
алантоїн;
амінокислоти;
гіркі глікозидні сполуки;
смоли;
дубильні речовини;
фітонциди;
органічні кислоти;
ефірні олії;
вуглеводи;
пектинові речовини;
флавоноїди.

Завдяки такому концентрованому складу алое покриває дефіцит вітамінів, мінералів та інших нутрієнтів, має оздоровчу дію на всі органи та системи людини. Алое – незамінна складова фітокомплексів, рекомендованих для підтримки організму у період відновлення після тяжких та тривалих захворювань, хірургічних втручань, депресивних станів, інтенсивних стресових факторів, підвищеного навантаження, інтоксикацій та вірусних атак.

Вичерпна інформація про алое – у нашій статті: Екстракт Алое деревоподібного/барбадоського (Aloe arborescens).

Арніка – багаторічна трав’яниста рослина родини Айстрових (складноцвітих). Народні її назви – баранець, ангельське зілля, спокусівник. Давньоримський натураліст і медик Діоскорид називав арніку “травою для чхання” (запах її квітів та коренів має властивість подразнювати слизову оболонку носа). Алхіміки вважали арніку “квіткою сонця”, ймовірно, через яскраві квіти жовтогарячого кольору. Вона дуже важко окультурюється, і росте переважно в дикій природі: в лісах, на узліссях, луках, в чагарниках, найбільше – у гірських районах Північної Америки та Європи. В Україні основний ареал розповсюдження арніки – Карпати, подекуди зустрічається і на Поліссі. Рослина занесена до ряду регіональних Червоних книг. Арніка має значні декоративні, медоносні, лікувальні якості. Існує багато видів рослини, квіти і суцвіття декількох з них служать фармацевтичною сировиною, а саме: Арніки гірської — Arnica montana L., Арніки Шаміссо та Арніки густолистої. Трава цінується в народній та офіційній медицині (арніка гірська включена до європейської фармакопеї), гомеопатії, ароматерапії.

Хімічний склад арніки надзвичайно концентрований і включає в себе:

тритерпеноїди, терпеноїди;
арніцин (4%);
арніколіди;
арніфолін;
ксанталонгін;
дитерпеновий лактон лоліолід;
сесквітерпенові лактони;
ефірну олію та жирні кислоти;
полісахариди, в тому числі інулін;
слизові речовини;
понад 20 флавоноїдів;
флавоноїдні глікозиди;
дубильні речовини;
ізомерні спирти;
гідроксикоричні кислоти;
органічні кислоти (молочну, фумарову, яблучну);
аскорбінову кислоту (вітамін С);
каротиноїди;
аміни;
холін;
бетаїн;
смоли;
карбогідрати;
кумарини;
гіркоти;
проціанідини;
цукри;
віск;
камедь.

Така насиченість корисними речовинами даної рослини дає можливість їй надавати дію:

жарознижувальну;
потогінну;
знеболювальну;
протизапальну;
діуретичну;
жовчогінну;
спазмолітичну;
седативну;
кардіотонічну;
кровоспинну;
протисклеротичну;
в’яжучу;
фунгіцидну;
протимікробну, бактеріостатичну;
цитостатичну.

Спектр застосування арніки дуже широкий. Завдяки своїй гемостатичній властивості ця лікарська рослина потрібна при кровотечах будь-якої етіології, зокрема в гінекологічній практиці. Арніка є одним із найпопулярніших рослинних засобів у спортивній медицині, її призначають у відновлювальний період після будь-яких пошкоджень тканин. Вона буде корисною при різноманітних гострих та хронічних станах, які супроводжуються вираженим больовим синдромом та запаленням (в тому числі травматичного, вірусного та бактеріального походження). Арніка стимулює неспецифічну протиінфекційну резистентність організму до вірусних інфекцій. Вона рекомендована при ряді хвороб шлунково-кишкового тракту, зокрема печінки і жовчного міхура. На серце та центральну нервову систему арніка у малих дозах має збуджуючий вплив, і седативний – у збільшених. Арніка є отруйною рослиною, тому вона не рекомендується для самостійного збирання і вживання, а от у складі перевірених фітопрепаратів принесе тільки користь.

Брусниця (Vaccіnіum vіtіs-іdaea L.) – вічнозелений невисокий чагарник із сімейства вересових. Плоди рослини – яскраво-червоні ягоди округлої форми. Поширена брусниця здебільшого у північних широтах планети, в Україні – на Поліссі. Надає перевагу мішаним і хвойним лісам. В кулінарії та сільському господарстві цінують ягоди брусниці. У фармакології у вигляді відвару, настою, чаю використовують і листя цієї рослини, оскільки хімічний склад його дуже насичений. До складу еліксиру Джерело вітамінів включені як листя, так і ягоди брусниці. Основними біоактивними речовинами листя і ягід брусниці є різноманітні фенольні глікозиди (арбутин, метиларбутин, мелампсорин, салідрезид), також дослідження виявили, що в них містяться:

флавоноїди (гіперозид та інші);
фітонциди;
органічні кислоти (хінна, виннокам’яна, саліцилова, урсолова, галова, лимонна, яблучна, оцтова, елагова, щавелева, бензойна);
дубильні речовини, танін;
цукри: сахароза та фруктоза;
харчові волокна, пектини;
барвники;
крохмаль.

Широко представлена вітамінна група (вітаміни A, В1, В2, В9, С, Е, РР) та мінерали (марганець, залізо, калій, магній, кальцій, фосфор, натрій, мідь, барій, ванадій, селен, нікель, хром, алюміній, цинк, кобальт, бор, йод, стронцій, срібло).

Як наслідок, брусниця впливає на здоров’я людини комплексно, надаючи потужні оздоровчі ефекти:

протизапальний;
жарознижувальний;
протигнильний;
протимікробний;
імуностимулюючий;
протицинготний;
жовчогінний;
антигельмінтний;
в’яжучий;
сечогінний;
гемостатичний;
ранозагоювальний.

Такі властивості роблять препарати брусниці надзвичайно ефективними для профілактики застудних захворювань (в тому числі і при атипових штамах) та для їх лікування, вони допомагають повернути сили у постковідний період. Брусницю включають до комплексних програм при анемії, нестачі енергії, загальному виснаженні організму. Фітозасоби з брусницею широко застосовуються у разі проблем опорно-рухового апарату. Листя входять до складу сечогінних зборів, їх екстракт використовують при каменях у нирках, а також хворобах сечового та жовчного міхура, як в’яжучий засіб при шлункових недугах, цукровому діабеті, заварюють замість чаю як тонізуючий засіб. Є дані, що листя брусниці мають унікальні протипухлинні якості. Завдяки поліфенолам дана лікарська рослина має виражені антиоксидантні, антимутагенні якості (захищає від порушення генетичного коду та змін спадкової інформації, викликаних хімічними та фізичними агентами, такими як свинець чи радіоактивні речовини).

Гранат – Punica granatum L. – дерево чи великий кущ із сімейства гранатових висотою 1,5-5 м. Відрізняється рясністю гілок (подекуди з шипами), красивими великими квітами, потужною кореневою системою, що дозволяє забезпечувати рослину водою та мінеральними солями в найнесприятливіших місцях росту, наприклад, на скелях. Період цвітіння граната розтягнутий, через це на багатьох деревах одночасно можуть бути і квіти, і зрілі плоди. Плоди – округлі, до 12 см в діаметрі, з товстою міцною шкіркою червоного кольору, червоно-рожевими насінинами, яких в одному плоді може нараховуватися від 200 до 700. Кожне сім’я оточене склоподібною оболонкою, а між нею і самою насіниною міститься солодкий сік. Заради нього і розводять гранат. Батьківщина дерева – Ближній і Середній Схід: від Малої Азії до Афганістану. Люди одомашнили його за багато століть до нашої ери. Про давність культури гранату свідчать згадки про нього у священних книгах і фресках різних релігій, а також міфології. Зараз гранат широко вирощують на різних континентах в країнах з тропічним та субтропічним кліматом, основний регіон розведення – Середземномор’я. Лікарською сировиною служать плоди рослини, шкірка, і навіть кора та коріння. Авіценна твердив, що всім видам граната притаманні в’яжучі та очищаючі властивості. Гіппократ та інші стародавні мислителі призначали гранат при недугах шлунка, селезінки, при серцебитті, кашлі, лихоманці, зубному та вушному болю, злоякісних виразках. Китайська медицина застосовує його як протисвербіжний засіб, ефективний при тріщинах на шкірі. Зараз гранат також активно призначають фітоексперти та лікарі. У хімічному складі рослини висока концентрація біоактивних сполук, незамінних для чудового самопочуття і міцного здоров’я: цукри; органічні кислоти – лимонна, яблучна, янтарна, винна; вітаміни А, В6, В12, С, E, Н, Р; клітковина; мінеральні речовини – солі фосфору, кальцію, марганцю, йоду, магнію, заліза, калію, натрію. Гранат рекомендують як загальнозміцнюючий засіб при виснаженні організму, для покращення роботи імунної системи, профілактики пухлин і вірусних захворювань. Він нормалізує формулу крові: збільшує рівень гемоглобіну, знижує рівень цукру і холестерину. Гранат має здатність очищати організм, налагоджувати травлення при розладах, нормалізувати апетит, забезпечувати захист від паразитів. Він має жовчогінну, сечогінну, антисептичну, протизапальну, знеболюючу дію. Є дані, що гранат підтримує хрящову тканину суглобів, зменшує ризик розвитку артрозу. Завдяки поліфенолам гранат має властивість зміцнювати стінки судин, чим знижувати та в цілому регулювати артеріальний тиск.

Настурція (інші назви – капуцин, іспанський крес, індійський крес) – звичайна рослина для парків і садиб. Вона милує око своїми надзвичайно веселими квітами червоного, жовтогарячого, помаранчевого кольорів. Батьківщина рослини – Південна та Центральна Америка, де її й досі шанують як засіб від 100 хвороб. Настурція надає перевагу теплому клімату, втім, поширена нині повсюдно. Існує велика кількість різновидів цієї квітки – однорічні та дворічні, кущові та такі, що в’ються. Найрозповсюдженішою в культурі є вид Настурція велика (Tropaeolum mаjus). Садівники цінують яскраву квітку за те, що вона захищає інші рослини від бур’янів, шкідників і хвороб, збагачує і покращує ґрунт, є добрим медоносом. Завдяки гострому аромату і пряному смаку всі частини настурції ще з часів Стародавнього Риму використовують у кулінарії для найрізноманітніших страв, соусів, консервування – у свіжому, маринованому вигляді, та як пряність. У Середньовіччя салати з її додаванням вважали цілющими, такими, що надають молодість і силу. І зараз настурцію широко використовує народна медицина різних країн світу. На основі всіх частин рослини виготовляють відвари, настоянки, настої, сік. Сушені квіти заварюють як ароматний і корисний чай.

Фахівці наукової медицини підтримують давні знання. За їх твердженням, головною причиною, що визначає користь настурції, є її склад:

вітаміни: А, В1, В2, С, Е;
каротиноїди;
мінерали: залізо, сірка, фосфор, калій, йод;
тропеолін (природний антибіотик);
флавоноїди;
гірчичні глюкозиди;
глікозид глюконастурцин (саме він надає характерного гіркуватого смаку);
сапоніни;
ізокверцитрин;
алкалоїди;
антиціанові барвники;
дубильні речовини;
фітонциди;
ефірні та жирні олії;
білки, ліпіди, вуглеводи.

Наша компанія також включила квіти настурції до складу еліксиру Джерело вітамінів. Насиченість настурції вітамінно-мінеральними комплексами (зокрема, аскорбіновою кислотою) дає змогу застосовувати препарати з нею для профілактики весняного авітамінозу, застудних захворювань та зміцнення захисних сил організму. Рослина покращує роботу імунної системи, нормалізує обмін речовин і гормональний фон, очищає організм, діє як знеболювальний засіб. Настурція запобігає розвитку когнітивних порушень у людей похилого віку, запобігає передчасному старінню, проявляє ефективність при хворобах серцево-судинної системи. Даній лікарській рослині притаманна сечогінна, уросептична та протизапальна дія. Вона допомагає полегшити відкашлювання при бронхолегеневих хворобах. Настурція також проявляє активність по відношенню до бактеріальної та грибкової флори.

Шипшина (сімейство розоцвітих) – пращур троянди, є героєм різноманітних легенд і міфів. Так, у традиції північних народів шипшина асоціювалася з воїнською доблестю. Росте шипшина у світлих лісах, підлісках, на галявинах, по ярах лісової та лісостепової зони. Всього на планеті налічується близько 350 видів рослини. До них входять шипшина корична та найрозповсюдженіший у Європі, Західній Азії, на Кавказі вид – шипшина звичайна (Rosa canina). В Україні зустрічаються також шипшина яблунева, зморшкувата та інші. Шипшина являє собою кущ із колючками на стеблах і гілках, немахровими квітами частіше рожевого кольору. Він може досягати 3 м у висоту. Квітне шипшина в травні-червні, яскраві червоні плоди достигають у першій половині осені. Лікувальні властивості шипшини цінувалися ще з біблійних часів. Пелюстки накладали на обличчя, щоб надати йому свіжість. Роса, зібрана з цих квітів, як твердили цілителі – найкращий засіб при запаленні очей. Офіційна медицина використовує шипшину у найрізноманітніших лікарських формах – порошках, сиропах, настоях, соках, адже плоди багатьох її видів – природний вітамінний концентрат. За допомогою плодів шипшини вітамінізують продукти, наприклад, кондитерські вироби, а також вони служать для виробництва чисельних вітамінних комплексів. Шипшина містить вітамін С (аскорбінову кислоту) і провітамін А (каротин) у значних кількостях. Крім того, до її складу входять вітаміни В1, В2, В5, Р, РР, К. Разом з тим, плоди багаті на цукри, лимонну кислоту, пектинові і дубильні речовини, фенолокислоти, органічні кислоти, флавоноїди (астрагалін, гіперозид, кверцитрин, кемпферол), інші біологічно активні сполуки. Мінеральний склад представлений солями заліза, фосфору, магнію, марганцю, кальцію, калію. Шипшина допомагає організму оптимально адаптуватися до зовнішнього середовища і протидіяти його несприятливим чинникам. Цьому сприяє її антиоксидантна, регенеративна, протизапальна властивості. Препарати шипшини якнайкраще підходять для людей, що страждають на гіповітаміноз, дистрофію, загальне ослаблення організму, відновлюються після значних стресових потрясінь. Традиційно з шипшини виготовляють засоби для покращення роботи печінки. Її плоди мають здатність посилювати секрецію жовчі, активувати ферментні системи, нормалізувати гормональний профіль і обмін речовин, зокрема вуглеводний. Шипшині властива сечогінна дія, тому вона корисна при набряках, порушеннях роботи сечовидільної системи. Лікарська рослина оздоровлює судини: запобігає відкладенню склеротичних бляшок на стінках судин, через капіляропротекторну здатність застосовується у випадку кровотеч різної етіології, загоює рани.

Овес посівний – Avena sativa L. – стародавня злакова культура. Історики твердять, що його вирощують з 2 тисячоліття до н.е. А от в дикому вигляді овес не зустрічається. Від інших злаків він відрізняється зовні, маючи шорстке зелене чи сизувате листя, суцвіття – мітелку. Для харчового використання зерно вівса попередньо обрушують, тобто очищають від жорсткої луски. Очищене зерно містить 40-55% крохмалю, 10-14% білкових речовин, досить багато жиру (4-8%), вітаміни В1, В2, В4, Е, К, солі калію, магнію, фосфору, заліза, марганцю та йоду. За вмістом жиру та білка овес – попереду багатьох хлібних злаків, що культивуються в наших широтах. Харчові продукти з вівса дуже калорійні, легко засвоюються, тому широко вживаються для дитячого харчування і при тривалих важких хворобах. Відразу можна згадати вівсяні кашу, печиво, пластівці, кисіль. В давні часи лікарі, зокрема Діоскорид, застосовували варений овес чи його відвар у вигляді відхаркувального і протикашльового засобу, а також закріплюючого при проносах. Водночас вони класифікували його як тяжкий для шлунка, і щоб нейтралізувати негативний вплив, додавали лимон, масло чи айву (яка теж міститься в нашому еліксирі). Знахарі рекомендували овес при золотусі у дітей, в якості загальнозміцнюючого засобу при виснажливих хворобах, зокрема, туберкульозі. Гідролізат протеїнів вівса, який включено до складу еліксиру Джерело вітамінів – це розчинна форма цілого вівса, отримана природним способом, за допомогою процесу гідролізу. Гідролізат – частково розщеплений білок, який є фрагментами кількох амінокислот. Завдяки біологічній доступності гідролізат протеїнів вівса надзвичайно швидко і в повному обсязі засвоюється організмом, з витратою на це мінімальної кількості енергії. Сучасні науковці зазначають, що овес має жовчогінну, сечогінну, потогінну, жарознижувальну дію. Вони рекомендують його як активний засіб при фізичній та ментальній перевтомі, астенії, депресії, безсонні. Овес покращує процеси обміну в серцевому м’язі та нервовій тканині, сприяє ліквідації запального процесу у нервових закінченнях. Гідролізат вівса підвищує функціональні властивості шкіри, широко застосовується для лікування широкого спектру її пошкоджень і хвороб, а також у косметології. Овес містить речовини, що сприяють засвоєнню в кишечнику жиру та вуглеводів, він потрібен при хворобах травної системи, підшлункової залози (в тому числі цукровому діабеті), розладах травлення, сприяє виведенню свинцю та інших токсичних речовин з організму. Гідролізат вівса високо цінується спеціалістами спортивної медицини. Вони включають його до складу комплексних програм для спортсменів у період активних тренувань та відновлення. Корисний овес і для людей з порушенням обміну речовин в кістках та їх частими переломами, та для тих, хто стикається з підвищеними фізичними навантаженнями.

Вплив еліксиру Джерело вітамінів на імунну та лімфатичну системи, органи кровотворення:

збільшує захисні сили організму та нормалізує роботу органів імунітету;
покращує тонус і самопочуття при виснаженні, занепаді сил;
відновлює організм після важких хвороб, інтоксикацій, нервових потрясінь, фізичної і розумової перенапруги;
активізує регенерацію і трофіку тканин;
оптимізує метаболічні процеси на клітинному рівні, сприяє підтримці нормального гомеостазу;
запобігає передчасному старінню;
комплексно впливає на селезінку, надниркові залози, стимулює процес кровотворення та запобігає хворобам крові;
допомагає не допустити “синдром втомлених надниркових залоз”;
забезпечує профілактику різних форм анемії (в тому числі залізодефіцитної, гіпохромної) і ефективно діє при її наявності у дорослих та дітей;
поповнює організм вітамінами, макро-, мікроелементами, амінокислотами, антиоксидантами, сприяє повноцінному засвоєнню біологічно активних речовин, проводить профілактику авітамінозу та гіповітамінозу;
виступає як природний антибіотик, проявляє активність по відношенню до кандиди, стафілококів, бактерій, що викликають туберкульоз, вірусних агентів та інших патогенних штамів:
покращує ефективність лікування під час захворювання на вірусні інфекції (в тому числі при атипових штамах);
сприяє швидкому відновленню у постковідний період;
підвищує неспецифічну загальну резистентність організму та опірність до пошкоджуючих агентів – стресових факторів, альфа-, бета- та гамма- випромінювання та інших;
очищає лімфатичну систему, перешкоджає запаленню лімфовузлів;
запобігає новоутворенням в організмі, рекомендується як складова комплексної корекції стану людей, що страждають на онкологічні захворювання, покращує якість їх життя;
виводить з організму радіонукліди, солі важких металів та інші токсичні речовини;
зменшує прояви окислювального стресу;
не допускає розвитку алергічних реакцій та покращує стан, якщо вони вже розвинулись;
виступає як частина комплексної терапії при аутоімунних захворюваннях (розсіяному склерозі, вовчаку, склеродермії та інших), попереджає загострення та збільшує тривалість стану ремісії;
збагачує раціон вегетаріанців, веганів та людей, що мають обмеження в харчуванні з різних причин;
підтримує здоров’я дітей і сприяє їх повноцінному фізичному та інтелектуальному розвитку.

Компоненти еліксиру мають протизапальну, жарознижуючу, відхаркувальну дію, здатні активувати мітохондріальний дихальний ланцюг, покращувати наповненість тканин киснем і зменшувати гіпоксію, тому він з успіхом використовується при терапії захворювань бронхолегеневої системи та їх профілактики. Еліксир має властивість розріджувати густий слиз, полегшувати відділення мокротиння, відкашлювання при сухому кашлю, знімати набряк, лихоманку, задишку. Джерело вітамінів призначають в комплексних програмах при лікуванні верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: грипу, ГРВІ, гострій чи хронічній формах бронхіту, ларингіту, аденоїдиту, риніту, синуситу, фарингіту, тонзиліту. Фітопрепарат посилює ефект від прийому антибіотиків, зменшує їх негативний вплив на організм. Еліксир буде корисним при ангіні, туберкульозі та інших захворюваннях бактеріальної природи. Медики – отоларингологи та пульмонологи – відзначать його комплексний позитивний вплив при захворюваннях легень: пневмонії, легеневій недостатності, бронхіальній астмі, емфіземі. Завдяки гемостатичному ефекту Джерело вітамінів проявляє ефективність при частих носових кровотечах та кровохарканні. Корисний він і тим, хто одужує після інфекційних хвороб. Натуральні засоби особливо корисні дітям і наш еліксир подбає про їх здоров’я! Крім внутрішнього прийому, еліксир Джерело вітамінів рекомендований для полоскань, втирання в область грудної клітини та шиї. При ангіні, запаленні горла – 3-4 рази на добу змащувати мигдалини або полоскати горло. При гострому риніті, гаймориті – закапувати розведений препарат в ніс в кількості 4-6 крапель з проміжками 3-5 годин. Після закапування рекомендується масажувати крила носа. Також можна змащувати слизові оболонки 5-6 разів на добу.

Наш рослинний комплекс допомагає при хронічних захворюваннях сечовидільної системи, які мають запальну, обмінну та бактеріальну природу. Він (у складі комплексної терапії) покращує клінічну картину при пієлонефриті, пієліті, циститі, уретриті, нефриті, гломерулонефриті, нефропатії у вагітних. Джерело вітамінів сприяє зменшенню зовнішніх та внутрішніх набряків, проводить профілактику утворення конкрементів у нирках та сечовому міхурі. Валеологи також рекомендують його при нетриманні сечі у дітей.

Еліксир знижує ризик появи і розвитку порушень опорно-рухового апарату. Він зменшує запалення, біль у суглобах та м’язах, насичує вітамінно-мінеральними сполуками кісткову, сполучну тканину. Показаннями до застосування є ревматичні болі, часті судоми, переломи, розтягнення, запалення і розриви зв’язок, забиття, радикуліт, люмбаго, запалення сідничного нерва, неврит, міозит, невралгія, ревматизм, ревматоїдний артрит. Цей фітозасіб регулює процеси обміну, і тому доцільний при відкладенні конкрементів різних типів у суглобах та хребті, подагрі, артрозі, поліартриті, остеохондрозі (потрібне тривале і систематичне використання). Джерело вітамінів покращує кровообіг, тому його застосовують при постійно холодних кінцівках, для прискорення розсмоктування гематом. Буде корисним засіб і для спортсменів в період інтенсивних тренувань та під час відновлення після них. Компоненти у складі еліксиру допоможуть відновити м’язи, налагодити водно-електролітний баланс. При всіх проблемах кістко-м’язової системи Джерело вітамінів буде проявляти ефективність як при внутрішньому, так і місцевому застосуванні (компреси та втирання у хворобливі місця).

Рослинні засоби, що містяться у комплексі, здатні розширяти коронарні та мозкові судини, покращувати функціональність серцевого м’язу, збільшувати амплітуду серцевих скорочень, поліпшувати трофіку міокарда. Еліксир містить речовини, що знижують рівень холестерину в крові, виводять його з організму, попереджають утворення тромбів у кровоносних судинах. Дані сполуки сприяють стабілізації артеріального тиску, тому він ефективний на початкових стадіях гіпертонічної хвороби. Джерело вітамінів рекомендоване при серцевій недостатності, міокардиті, ішемічній хворобі серця, аритмії, стенокардії, атеросклерозі, кардіосклерозі, ендокардиті, серцевих ангіоспазмах. Фітопрепарат потрібен у відновлювальний період після інфаркту міокарда, операцій на серці, мозкових крововиливів з метою більш швидкого відновлення функціонального стану серцево-судинної та нервової систем. Джерело вітамінів нормалізує венозний кровообіг, тонізує стінки судин, тому буде доречним при тромбофлебіті, варикозному розширенні вен, венозній слабкості (внутрішньо та місцево). Він знижує проникність і ламкість капілярів, покращує мікроциркуляцію, виявляє гемостатичний ефект, використовується в складі комплексної терапії як кровоспинний засіб, в тому числі при передозуванні антикоагулянтів.

Фітозасіб допомагає простіше переносити постійні та/або значні стресові ситуації, справлятися з їх наслідками, послабити депресивні стани, почуття пригніченості, дратівливості, поліпшити настрій. Він сприяє зниженню рефлекторної збудливості мозку, попереджує розвиток судом, у складі комплексних програм призначається при неврастенії, неврозах, нейрозапаленні та запальних процесах периферичної нервової системи, епілепсії, апоплексії, хореї, хворобі Паркінсона, після перенесеного струсу мозку. Еліксир покращує когнітивні функції, здатність до засвоєння нової інформації, пам’ять та увагу. При мігренозних станах і головному болю Джерело вітамінів можна застосовувати також місцево, втираючи його у хворобливі місця на скронях.

Наша дієтична добавка сприяє регенерації епідермісу та слизових оболонок, зміцнює місцевий імунітет шкіри, усуває запалення, зупиняє розповсюдження патогенної флори, стимулює метаболізм, покращує лімфоток, виводить токсини, сприяє виробництву колагену. За даними валеологів, Джерело вітамінів полегшує стан шкіри при обмороженнях та опіках, подряпинах, саднах, ранах; покращує клінічну картину при грибкових, гнійничкових захворюваннях шкіри, трофічних виразках, висипці при кору, дерматозах, лишаї, екземі, геморагічному діатезі, алергічних проявах. Еліксир допомагає прибрати запалення, припухлість і свербіння після укусів комах. У жінок, що годують малюка груддю, він заживляє тріщини сосків. Фітозасіб рекомендований у разі пролежнів у лежачих хворих та висипки у дітей через перебування у підгузках. При крововиливах, синцях, фурункулах, карбункулах, абсцесах, наривах, ліпомах він сприяє розсмоктуванню і володіє відволікаючим ефектом. Після оперативних втручань інгредієнти Джерела вітамінів знеболюють, сприяють більш швидкому розсмоктуванню тромбів, зупиняють кровотечу, забезпечують профілактику сепсису та ускладнень. При надмірній пітливості стоп чи долонь, тріщинах на п’ятках еліксир застосовується для додавання до ванночок.

Препарат повертає шкірі пружність, покращує тонус, вирівнює колір, надає сяйво і чудовий зовнішній вигляд. Адже складові еліксиру мають комплексний вплив на епідерміс: інтенсивно зволожують, підсилюють мікроциркуляцію, живлять необхідними мікронутрієнтами, сприяють виробленню гіалуронової кислоти та колагену, очищають від токсинів. Джерело вітамінів омолоджує, уповільнює процес старіння, в’янення шкіри і появи дрібних зморшок, володіє ліфтинг-ефектом. Фітокомплекс забезпечує антиоксидантні властивості та здатен захищати шкіру від несприятливих чинників зовнішнього середовища, в тому числі ультрафіолетового опромінення, морозу, обвітрювання. Косметологи відзначають його користь у найрізноманітніших випадках: при вугровій висипці і надмірній сальності шкіри, жорсткості і потертостях, гіперпігментації, целюліті, для відновлення після інтенсивних процедур. Джерело вітамінів буде ефективним як дієтична добавка, а також при місцевому застосуванні: як компреси, примочки, промивання, для додавання у косметичні засоби – лікувальні та доглядові повсякденні (маски, креми, тоніки, пілінги, міцелярну воду). Наш рослинний засіб безпечний для застосування на будь-яких ділянках шкіри обличчя і тіла та для всіх її типів.

Еліксир зміцнює волосяні цибулини, сприяє росту волосся, попереджає випадіння, ламкість, позбавляє від лупи, себореї, дерматиту. Він зволожує і живить волосся та шкіру голови. Якщо додавати Джерело вітамінів до масок, ополіскувань, волосся стає гарним і здоровим! Також фітопрепарат покращує зовнішній вигляд нігтів, живить і зміцнює нігтьову пластину, мінімізує грибок і запалення. Для оптимального ефекту можна робити ванночки чи змащувати нерозведеним засобом нігті і кутикулу.

Еліксир рекомендований у комплексних програмах лікування захворювань очей, для їх профілактики та тим, хто змушений часто напружувати зір. Джерело вітамінів сприяє покращенню зору, знімає запалення при алергічному блефариті, кон’юнктивіті. При отиті засіб використовується для тампонів у вуха та закапувань. Пропорція розведення для вушних чи очних крапель – 1:3-1:5.

Протизапальні якості нашого фітокомплексу стають корисними для покращення жіночого і чоловічого здоров’я. Також цьому сприяє його властивість захищати залози внутрішньої секреції, синхронізувати їх роботу. Джерело вітамінів застосовують у гінекологічній практиці для налагодження менструального циклу, при хворобливих менструаціях – препарат зменшує спазми і покращує самопочуття. Еліксир призначають при гіперменореї, гіпотонічній метрорагії та при інших маткових кровотечах (компоненти мають здатність тонізувати гладкі м’язи матки і посилювати їх скорочення); в післяпологовий період – щоб загоїти рани, зупинити кровотечі та сприяти інволюції матки. Також після пологів Джерело вітамінів потрібне, щоб знизити ризик лактостазу, мастопатії та інших запальних хвороб молочних залоз. Стане в нагоді наш фітоеліксир і для жінок у пременопаузі, клімактеричному та постклімактеричному періодах. У випадку мастопатії, кандидозу, ерозії шийки матки, дисплазії, запальних захворювань поєднують внутрішнє та місцеве застосування еліксиру. Компоненти Джерела вітамінів проявляють ефективність при ослабленні репродуктивної функції у чоловіків, еректильній дисфункції, для профілактики простатиту. Синергетична дія складових еліксиру лягає в основу і багатьох нутриціологічних програм з оздоровлення щитоподібної залози.

Еліксир Джерело вітамінів регулює фізіологічний рівень апетиту, процеси травлення, секрецію травних соків, метаболізм, прискорює моторику шлунково-кишкового тракту. Оскільки препарат нормалізує кислотність шлункового соку, сприяє регенерації слизових оболонок травної системи, відновленню ферментації, знімає спазми шлунка і кишечника, то він може призначатися у разі гастриту (як антацидного, так і з підвищеною кислотністю), виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, диспепсії, печії, нудоти, гастроентериту, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, синдрому подразненого кишечника, коліту. Еліксир сприяє нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту і пригніченню патогенних мікроорганізмів, в тому числі Helicobacter pylori. Відзначають ефективність Джерела вітамінів у період відновлення після надмірного вживання алкоголю, переїдання, дизентерії, харчових отруєнь, з метою підвищення опірності до інфекційних агентів, які вражають шлунково-кишковий тракт. Засіб полегшує виведення з організму ендогенних та екзогенних токсичних речовин. Еліксир буде корисним при різного роду розладах травлення: як при запорах, так і при діареї, а також метеоризмі, здутті. Наш фітопрепарат показаний при хронічних хворобах жовчного міхура, жовчних протоків, печінки. Він знімає запалення, має антисептичні, м’які жовчогінні властивості. Тому показаннями до його використання є гепатит (в тому числі вірусний), холецистит, холангіт, схильність до жовчнокам’яної хвороби. Джерело вітамінів буде покращувати стан при порушеннях ліпідного та вуглеводного обміну, відхиленнях від норми рівня цукру в крові, хронічному запаленні підшлункової залози. Його доцільно додавати до раціону при переддіабетичному стані та при цукровому діабеті 2 типу. Еліксир є допоміжним засобом при пухлинних процесах органів травлення, у складі комплексних дієтологічних призначень для нормалізації ваги. Рослини в складі Джерела вітамінів проявляють ефективність при ентеробіозі та інших захворюваннях, викликаних гельмінтами. При геморої, неспецифічному виразковому коліті, тріщинах прямої кишки препарат використовують також і місцево (3-4 рази на день – у вигляді мікроклізм чи тампонів).

Наш фітозасіб застосовують при кандидозі слизових оболонок порожнини рота, зубному болю, кровоточивості ясен, пародонтозі, запальних процесах – гінгівіті, стоматиті. Полегшує прорізування зубів у дітей. Еліксир покращує самопочуття при подразненні слизових оболонок, сухості ротової порожнини у курців. Джерело вітамінів у стоматологічній практиці використовують для компресів на хворобливе місце та полоскань.

Протипоказання та застереження:

Протипоказаннями виступають:

індивідуальна непереносимість та алергія;
виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі активного загострення;
гострі запальні захворювання сечовидільної системи та шлунково-кишкового тракту;
виражена недостатність кровообігу;
декомпенсований цукровий діабет.

Патології та стани, при яких перед застосуванням препарату слід отримати індивідуальну консультацію лікаря чи кваліфікованого валеолога:

захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації;
тромбофлебіт та схильність до нього;
ендокардит;
знижений артеріальний тиск (гіпотонія);
внутрішні та зовнішні кровотечі різної етіології, порушення згортуваності крові;
загострення туберкульозу легень, ускладнене кровохарканням;
рясні менструації, маткові кровотечі;
гострі запальні процеси жіночих та чоловічих статевих органів;
сечокам’яна та жовчнокам’яна хвороба;
реактивний розлад травлення (неконтрольована діарея);
схильність до діареї чи хронічних запорів нез’ясованої природи;
гемороїдальна хвороба в стадії загострення;
наявність пухлин в організмі;
гіпотиреоз;
вагітність, лактація (внутрішньо).

Не слід закапувати очі еліксиром без розведення, так як він містить компоненти, здатні викликати подразнення.

Користуйтеся нашим еліксиром Джерело вітамінів та наповніть власне джерело здоров’ям, бадьорістю і чудовим самопочуттям!

Володимир Малецький, scientic doctor
Спеціально для ТМ “Примафлора”