Екстракт Алое деревоподібного (барбадоського).

Величезне і різноманітне рослинне царство. З давніх часів представники флори привертають увагу людства своїм незвичайним виглядом, оригінальною кроною, яскравими квітами і чудернацьким листям. Тому люди прикрашають ними оселю і вирощують в оранжереях. Та часто рослини, відомі як декоративні, володіють ще й неабиякими цілющими властивостями. Серед таких рослинних “лікарів” особливе місце посідає алое.

Алое (лат. – Áloë, англійською Aloe) – звична для нас кімнатна рослина, що росте в багатьох на підвіконні, добре вписується як у сучасний, так і традиційний інтер’єр. Завдяки своїй екзотичній зовнішності вона також часто використовується у фітодизайні приміщень в африканському чи мексиканському стилі. Та мало кому відомо, скільки таємниць містить у собі ця невибаглива “рослина першої допомоги”. Вивчаючи походження та історію розповсюдження алое, мимоволі гортаєш драматичні сторінки історії людства, починаючи з античності.

Походить алое з пустельних, посушливих районів Африки: Південної (ПАР, Ботсвана), тропічної та Північної, а також з півдня Аравійського півострова. Але з часом через свої цілющі і декоративні властивості та порівняно легке розмноження велика кількість видів алое була натуралізована в країни Середземномор’я, Індію, в Південно-Східну Азію, Південну Америку. Зараз алое розповсюджене у всіх регіонах земної кулі, де для нього є сприятливі кліматичні умови. В природних умовах рослину можна зустріти на берегах річок, в чагарниках, пустельних районах, саванах, в місцевостях з кам’янистими ґрунтами, на схилах гір. Після того, як були виявлені цінні лікувальні якості листя алое, його стали культивувати спеціально. В субтропічних районах його вирощують у відкритому ґрунті, а в більш північних – у теплицях. Плантації алое є на Кавказі, в Центральній Азії.

Там, звідки родом алое, в південноафриканських пекучих пустелях, ця рослина висока (до 10 м заввишки), з буро-жовтуватими, досить тонкими стовбурами, які наче зігнуті під вагою листя – сірого, покрученого, як роги худоби. Алое інколи відносять до кактусів чи агав, але це помилково. В світі росте більше 500 видів алое, але тільки близько 20 з них мають корисні для здоров’я властивості. Найбільше застосування отримали деревоподібне алое (Aloe arborescens Mill) та алое вера, барбадоське (Aloe barbadensis Mill). Вони відрізняються формою і кольором листя, в той же час мають майже ідентичний хімічний склад і лікувальну дію. Алое деревоподібне, вид, який ми знаємо як “столітник”, – вічнозелена деревоподібна рослина, що має суккулентний вигляд із сімейства асфоделових (Asphodelaceae). Стебла у цієї рослини прямостоячі, мають висоту до 4 метрів, гіллясті, густо вкриті листям, у нижній частині з чисельними кільцевидними рубцями від листків, що опало. Алое барбадоське (Барбадоське алое Міллера, алое справжній, A. barbadensis, A. vera) було завезене з Європи у північну частину Південної Америки, на острови Карибського басейну, зокрема, на Барбадос. Цей сорт відрізняється сіро-зеленим забарвленням листя з рожевою каймою, досить довгими міцними листками, короткуватим стеблом і розетковим розміщенням листя. Алое має квіти довжиною до 4 см, що зібрані в багатоквіткові циліндричні суцвіття довжиною до 40 см, квіткова стрілка росте з середини пучка листя. Квіти жовто-червоного кольору, чи помаранчеві з білим, виділяють багато нектару. Запилюються комахами та дрібними пташками-нектарницями. Цікавий факт – запах квітів алое викликає головний біль. Є повір’я, що алое зацвітає раз на сто років, з ним і пов’язана одна з його назв. Але це – тільки красива легенда. Квітне алое і на Кавказі, і в Аравії, часто – в оранжереях ботанічних садів. І дуже рідко – у поціновувачів декоративних рослин, ба тільки при ретельному дотриманні правил вирощування, які створити в кімнатних умовах досить важко. Алое – світло- і теплолюбна рослина, гине при температурі нижче +1°C. А от на своїй батьківщині, в Африці, алое квітне дуже щедро. Плід – майже циліндрична тригранна коробочка, яка містить чисельні сірувато-чорні тригранні насінини. Насіння має крильця, завдяки яким пустельний вітер розносить його дуже далеко від батьківської рослини. Алое також може розмножуватися за допомогою бокових пагонів та живців.

Листя у алое відрізняється від листя інших дерев. Воно чергове, мечоподібне, шириною до 4 см і товщиною до 1,5 см, у верхній частині дещо увігнуте, знизу – випукле, сизе, соковите, м’ясисте, на краях – із хрящоподібними зубцями. Лист алое завдяки восковому нальоту не змочується водою, вона скочується кульками і стікає з листка, завдяки цьому листок залишається сухим. А варто потерти лист, і він стає яскраво-зеленим. Навіщо листу цей тонкий шар воску? Звичайно, для зменшення випаровування. Адже рослина формувалася в складних, несприятливих умовах, де вологу потрібно дуже економити. Вчені за допомогою складних розрахунків встановили, що з листка, вкритого восковим шаром, випаровується в 15 раз менше вологи, ніж без нього. Так алое економічно витрачає дорогоцінну воду. Цей унікальний природний механізм дозволяє рослині впродовж довгого часу залишатися живим і зеленим серед майже неживої, випаленої сонцем пустелі. Така дивовижна стійкість алое стає в нагоді і для здоров’я людини, роблячи його справжнім зеленим цілителем.

З давніх давен люди цінували корисні властивості алое, тож почали розводити його для лікувальних потреб. Стародавні лікарі дали алое назву “рослина, що дарує безсмертя”, і вважали панацеєю від усіх хвороб. За іншою версією назва “столітник” виникла тому, що той, у кого вдома є алое, житиме сто років і більше (завдяки цілющим властивостям рослини). Також алое отримало найменування: столітнє дерево, колюча квітка, доктор, ранник (бо лікує рани), “палаюча рослина”. Місцеві африканські назви – kransaalwyn, рослина-канделябр, рослина-смолоскип, рослина-восьминіг.

Американські індіанці називають алое “паличка небес”. Існує легенда, що алое був домашнім амулетом: у стародавніх Ассирії та Вавілоні існував звичай вивішувати алое на дверях і вікнах. Вважали, що ця рослина сприяє процвітанню дому та його мешканців, їх довголіттю. В Мексиці букет квітів алое – постійний атрибут весілля.

Колючий лікар згадувався в святих книгах. Відомості про алое зафіксовані в рукописах стародавнього Єгипту, датованих приблизно 1500 р. до н.е. Легенди говорять, що Клеопатра і Нефертіті застосовували сік рослини для збереження бездоганного зовнішнього вигляду. Алое знали стародавні греки, лікарі Пліній та Діоскорид високо цінували його лікувальні властивості. Найвідоміший лікар Стародавньої Греції, Гіппократ, відводив алое перше місце серед всіх лікарських рослин. Саме через цю рослину Арістотель радив своєму учневі Олександру Македонському завоювати острів Сокотра, де алое були цілі плантації, і тубільці готували з нього згущений сік. Згадував алое у своїх трактатах і лікар Гален. Рослину широко застосовувала давньо арабська медицина. Араби вважали алое символом терпіння – за стійкість до посухи, за невибагливість. Випарений з алое сік так і зветься – сабур (“сабр”, “si-bu-ru” у перекладі з арабської означає “терпіння”, “витривалість”). Та й сама назва “алое” має арабське походження, і перекладається як “гіркий”. Видатний лікар Разес (860-930 рр.) написав кілька сотень книжок з медицини, які протягом 500 років були посібниками для цілителів різних країн. У своїх працях Разес пише про те, які ліки слід застосовувати при різноманітних захворюваннях. Так, згідно цим трактатам, при захворюванні віспою в Індії для захисту очей робили примочки – водні розчини з алое, при великому нагноєнні на шкірі присипали їх ароматичною пудрою, виготовленою з алое, троянд та ладану; при кровотечах з ран Разес рекомендує суміш з алое, ладану та яєчного білка. Відомий лікар Середньовіччя Авіценна у своїй праці “Канон лікарської науки”, що став класичним, виділяв алое помітне місце. Авіценна використовував широкий діапазон терапевтичної дії алое, яке в суміші з іншими компонентами давало допомогу при мігрені, меланхолії, випадінні волосся, надлишках жовчі, хворобах шлунку та очей, болях в суглобах. В Китаї та Тибеті алое застосовували як протиглисний препарат, і засіб при венеричних хворобах. З 10 сторіччя згадки про дану лікарську рослину з’являються і в європейських рукописних медичних довідниках і порадниках: англо-саксонських, а згодом – німецьких. Широко згадується алое і в працях вчених різних країн 18-20 століть.

В народній медицині алое застосовують в безлічі варіантів рецептів і зборів: як місцевий анестетик в лікуванні опіків, виразок і ран, ячмінця, при туберкульозі легень, нежиті, головному і зубному болю, безсонні, для стимулювання апетиту, як жовчогінне та проносне, при запальних процесах ясен, для знищення більм, як підтримка імунітету при екзематозних ураженнях шкіри, вовчаку і виразках шлунку. Багато століть травники різних країн користуються сабуром, який є соком з листя алое, згущеним шляхом випаровування на сонці чи у вогні.

Алое-сабур вживали як зовнішній і внутрішній засіб, з нього виготовляли бальзами, мазі, есенції та еліксири для подовження життя. Сабур характеризується багатьма корисними властивостями, зокрема, проносною, але має і чисельні застереження. Тому його не слід приймати самостійно. В сучасності сабур використовують не так часто. Щоб заготовити сік алое, і зберегти в ньому всі корисні речовини, необхідно дотримуватися спеціальної технології, яку важко чи навіть неможливо забезпечити в домашніх умовах. Наприклад, при взаємодії з металевими предметами частково руйнується вітамін С, тому алое краще зрізати не металевим, а керамічним ножем. І таких нюансів дуже багато.

В сучасній традиційній медицині, фітотерапії та косметології алое – один з лідерів за розповсюдженістю серед лікарських рослин у всьому світі. Інтерес до вивчення лікувальних властивостей “чудотворної рослини” і практичного її застосування продовжує зростати, провадяться клінічні спостереження та експериментальні досліди.

Для фармакологічного виробництва слугують розвинені листки. Вік рослини має велике значення: чим він більший, тим краще, адже в листі міститься більша кількість корисних речовин. Використовують нижні та середні листки довжиною 15 см і більше. Збір можна здійснювати кілька разів на рік. З алое отримують три види сировини: лист свіжий (Folium Aloes arborescens recens), лист сухий (Folium Aloes arborescens siccum), бічний побіг свіжий (Cormus lateralis Aloes arborescens recens). Якщо розрізати листок алое, можна побачити тонку яскраво-зелену смугу шару, який знаходиться під поверхнею, та блискучу, схожу на желе, середину листа. Вона складається з великих клітин, наповнених слизуватим соком, що володіє чудовими лікарськими можливостями. Листя алое на 97% – рідина, концентрат корисних речовин. В алое є більше, ніж 250 активних компонентів. Багато з цих сполук – рідкісні і не виробляються організмом самостійно. Дослідження свідчать, що алое містить:

вітаміни: бета-каротин, всі вітаміни групи В (зокрема, мало розповсюджений B12), С, Е;
мікро- та макроелементи: сірка, цинк, літій, барій, калій, кальцій, залізо, селен, магній, мідь, кремній, марганець, натрій, хром, фосфор;
ненасичені жирні кислоти: каприлова, лінолева, пальмітинова, стеаринова;
гормоноподібні речовини (ауксини та гібереліни);
ферменти (ензими): алліназа, амілаза, брадикіназа, ліпаза, пероксидаза, карбоксипептидаза, целлюлаза, каталаза, лужна фосфатаза;
цукри (моно- і полісахариди): манноза, L-рамноза, глюкоза, альдопентоза;
рослинні стероїди та терпеноїди: лупеол, бета-ситостерол, кампестерол;
білки (лектини);
лігнін;
сапоніни;
катехіни;
стерини;
феноли;
алантоїн;
амінокислоти: аланін, аргінін, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, тирозин, валін;
гіркі глікозидні сполуки;
смоли;
дубильні речовини;
фітонциди;
органічні кислоти: бурштинова, лимонна, яблучна, саліцилова, корична, алорцинова, щавелева, алоетинова, хрізамінова;
ефірні олії, в тому числі складні ефіри;
вуглеводи: маннан, глюкоманнан, галактан, арабіногалактан, пектинові речовини;
флавоноїди: антрахінони та їх похідні (алоїн, емодин, барбалоїн, ізобарбалоїн,
антрацен, антранол, алоетова кислота, емодин).

Характерну гіркоту алое дає речовина алоїн, завдяки їй же рослина чинить дію на травну систему, скорочуючи гладку мускулатуру кишечника. Саме через гіркий смак (а не через наявність колючок) алое не їдять тварини.

Біологічно активні складові алое запускають потужні оздоровчі механізми в організмі людини. Діапазон застосування алое дуже широкий. Для рослини характерні наступні властивості:

протизапальна;
бактерицидна і бактеріостатична;
антисептична, протимікробна;
протигнильна;
противірусна;
протигрибкова;
зволожуюча;
загоююча;
відновлююча, регенеруюча;
пом’якшуюча;
знеболююча (аналгетична);
імуностимулююча;
біостимулююча;
загальнозміцнююча;
тонізуюча;
антиоксидантна;
вітамінна;
заспокійлива;
послаблююча;
сечогінна;
жовчогінна;
протиалергічна;
геронтопротекторна, омолоджуюча;
гемостатична.

Унікальну композицію інгредієнтів алое та його дію фітоексперти та лікарі вивчають кілька тисяч років, але досі в повній мірі не знають механізму його дії. Однак багато сучасних авторів приходять до висновку, що екстракт алое впливає на центральну нервову систему. До речі, енерго терапевти твердять, що алое має властивість покращувати енергетику в приміщенні, додавати у простір гармонії і затишку. Згодні з ними і вчені, адже алое очищає повітря в кімнаті, де росте, через виражений бактеріостатичний ефект. Дієтологи різних країн пропонують включати листя рослини до салатів, напоїв, коктейлів, смузі з додаванням меду для нейтралізації гіркого смаку. Фармацевтична промисловість пропонує препарати алое у вигляді соку, гелю, лінімента (лікарська форма для зовнішнього застосування, схожа на рідку мазь), екстрактів, сумішей, сиропів, ін’єкцій, таблеток, дієтичних добавок комплексної дії. Дуже часто алое включають до складу найрізноманітнішої доглядової косметики.

Завдяки своєму природно збалансованому складу алое в тій чи іншій формі включений до складу фітопрепаратів та лікувально-косметичних засобів ТМ «Примафлора», які так полюбилися нашим споживачам:

капсульні дієтичні добавки Дихання життя, Зцілення життя, Оновлення життя, Форма життя (серія “Рецепти природи”);
Еліксир Джерело вітамінів;
Гель Янтарний для догляду за шкірою навколо очей;
Крем-флюїд зволожуючий (серія Solar Day);
Бальзам після гоління для чоловіків;
Бальзам для догляду за порожниною носа з цикламеном;
Ополіскувач для ротової порожнини “10 трав плюс прополіс”;
Тонізуючі гідрогелеві патчі під очі (серія New Hyaluron);
Креми денний та нічний “Втілення бажань” (серія New Hyaluron).

В косметичних засобах найчастіше та ефективніше використовується естракт та гель алое вера, а в дієтичних добавках – алое деревоподібне (барбадоське).

Найбільш інтенсивною дією з усіх фармацевтичних форм відрізняється екстракт алое (Aloe Leaf Extract). Алое у вигляді моно екстракту забезпечує системну і комбіновану регуляцію хронічних процесів. Відтепер наш асортимент включає екстракт ферментованого листя алое деревоподібного (барбадоського).

Що таке ферментація? Виробництво екстракту ферментованого листя алое ТМ «Примафлора» проходить за унікальною технологією виробництва лікарських засобів. Свіже листя алое, якому не менше 3-х років, розміщується у спеціальні холодильні камери на ферментацію при температурі 4-6 градусів на 10-14 днів, а потім проводиться екстракція, фільтрація та одержаний інфузат переганяється через концентратор. При таких умовах утворюються так звані біостимулятори, які мають здатність активувати процеси обміну навіть у відмираючих тканинах.

Біогенні стимулятори – група препаратів, яка займає особливе місце в сучасній медицині. Їх відкрив всесвітньо відомий академік В. П. Філатов, засновник і перший директор Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. Суть цього методу полягає в тому, що будь-яка з живих тканин при попаданні в несприятливі умови має здатність виробляти речовини, які сприяють підтримці її життєдіяльності. В клітинах, які знаходяться “при смерті”, у боротьбі за життя виробляються особливі речовини – ті самі біогенні стимулятори. Якщо частинка такої стимульованої тканини поміщається в організм хворого, завдяки біогенним стимуляторам активно посилюються обмінні процеси, що сприяють знищенню бактерій і посиленню клітинного імунітету, загоєнню ран різного походження, активації регенеративних процесів. Таким чином різко збільшується опірність до хвороби, аж до одужання. Біогенні стимулятори мають неспецифічну дію, тобто впливають не на певний орган чи систему, а на весь організм людини в цілому.

Алое було обране в якості сировини для отримання цих особливих речовин через здатність зберігати свою життєздатність, не в’янути і не гинути навіть у вкрай несприятливих умовах. Рецепти народної медицини, створені емпіричним шляхом, дають подібні рекомендації. Перед тим, як зрізати листя, слід не поливати рослину хоча б тиждень. З урахуванням сучасних знань, це вірно, адже так створюються несприятливі умови і активується виробництво біогенних стимуляторів. На перших порах цей біопрепарат алое з успіхом застосовували в офтальмологічній практиці для хворих на кон’юнктивіт, очні більма, атрофію зорових нервів, ускладнення короткозорості та інші хвороби очей. А тепер використовують цей метод і при трофічних виразках кінцівок, що давно не загоюються, виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічних гастритах, туберкульозі легень і гортані, вовчаку, бронхіальній астмі, шкірних ранах та інших пошкодженнях тощо. Мазі та лініменти, виготовлені з алое за принципом біогенних стимуляторів, також активно використовували при лікуванні наслідків ядерних вибухів в Японії у 1945 році.

Розглянемо дію екстракту ферментованого листя алое деревоподібного (барбадоського) більш детально.

Алое активізує клітинний метаболізм, регенерацію і трофіку тканин, здатне захищати імунну систему, підвищувати неспецифічну загальну резистентність організму та опірність до пошкоджуючих агентів – інфекцій, стресів, випромінювання та інших. Речовина ацеманнан у складі алое має властивість індукувати макрофаги для секреції інтерферону, а значить, може допомогти у лікуванні та профілактиці вірусних інфекцій. Алое має здатність зменшувати прояви окислювального стресу. Ця рослина робить лікування під час захворювання на вірусні інфекції (в тому числі при атипових штамах) більш ефективним, як і процес відновлення після них. Тому препарати алое особливо актуальні у постковідний період. Також алое з успіхом застосовується для підвищення тонусу, в період реабілітації після важких хвороб, інтоксикацій, підвищених фізичних, ментальних і емоційних навантажень, оперативних втручань. Алое покращує роботу кори надниркових залоз, селезінки. Завдяки цій властивості його екстракт рекомендований для стимуляції кровотворення, попередження і лікування деяких видів анемії та інших захворювань крові у дорослих та дітей.

При гіпохромній анемії ферментоване листя алое сприяє кращому засвоєнню заліза. А завдяки наявності в складі вітаміну В12 екстракт збагатить раціон харчування вегетаріанців та веганів (цей вітамін міститься в основному у продуктах тваринного походження). Біостимулятори ферментованого листя алое приймають участь в обміні речовин і сприяють підтримці нормального гомеостазу. Алое виводить з організму радіонукліди, ефективне при підвищеному альфа-, бета- та гамма- опроміненні. Вживається як частина комплексної терапії у випадку аутоімунних захворювань, зокрема, склеродермії, а також алергічних проявів.

Алое є свого роду транс епідермальним транспортером біологічно-активних речовин, що дозволяє проникати їм глибоко в шкіру (в 4 рази глибше, ніж вода, і в 3-4 рази швидше за неї). При потраплянні в глибші шари шкіри алое відкриває пори і виводить токсини, покращуючи лімфотік. Рослина є сильним стимулятором метаболізму, сприяє виробництву колагену. Алое має заспокійливий і протимікробний ефект, відновлює пошкоджені клітини та тканини, допомагає зберегти шкіру молодою і здоровою. Його протизапальні властивості допомагають в лікуванні хвороб шкіри та її пошкоджень. Це також ефективний антиоксидант, алое являється потужним природнім захистом від ультрафіолетового випромінювання. Обмороження, опіки (серед яких сонячні, хімічні та радіологічні), порізи, подряпини, синці, садна, мозолі, тріщини на п’ятах: алое з успіхом застосовується при цих та інших ушкодженнях і травмах шкіри. Компоненти алое активні у відношенні до стафілококової та стрептококової інфекції, дизентерійної, дифтерійної, кишкової, тифозної палички та інших мікроорганізмів. Тому екстракт ферментованого листя алое застосовують при інфікованих ранах, що довго не заживають, наривах, абсцесах, флегмонах, гнійничкових ураженнях шкірного покриву. При відкритих ранах екстрактом алое слід обробляти ділянки навколо них, тоді активні речовини будуть мати можливість діяти для якнайшвидшого загоєння. Екстракт цієї рослини усуває біль, свербіж, почервоніння, набряк після укусів комах. Показаннями для призначення екстракту алое з метою прискорення регенерації тканин і полегшення загального стану є: грибкові захворювання шкіри, трофічні виразки, екзема, туберкульоз шкіри, лишай, псоріаз, нейродерміт, атиповий дерматит, свищі, фурункули, карбункули, вугровий висип. “Колючий лікар” також лікує пролежні, попрілості, бешиху (рожисті запалення). Завдяки своїм антибактеріальним та антивірусним властивостям екстракт алое може використовуватися як антисептик. Якщо потрібно дезінфікувати руки, а готового антисептичного засобу з вами немає, можна скористатися нашим екстрактом алое. Для цього нанести невелику кількість на долоні і розподілити його, не змивати. Так само препарат можна використовувати для знезараження води та поверхонь в екстраординарних умовах. Також екстрактом алое ефективно змащувати носові пазухи перед виходом з дому, перед відвідуванням людних місць у період епідемій вірусних захворювань. Біоактивні компоненти алое захищають від негативного впливу зовнішніх факторів, посилюючи природний бар’єр на шкірі і слизових оболонках. При герпетичних висипаннях обробка уражених ділянок екстрактом 5-6 раз на добу сприяє їх підсушуванню, запобігає розповсюдженню інфекції. Компреси в цьому випадку робити не слід. Якщо має місце рентгенодерматит шкіри голови (дерматит, що виник внаслідок опромінення), біогенні стимулятори алое знижують болючість уже в перші дні. А через кілька тижнів, за даними сучасних плацебо контрольованих досліджень, регенерація тканин в уражених місцях значно прискорюється аж до повного загоєння. Спостерігають також відновлення чутливості, пігментації і росту волосся на цих місцях. При променевій терапії екстракт алое рекомендований місцево на ті ділянки шкіри, які піддаються опроміненню. У літературі є свідчення, що алое виліковує також епітеліому (доброякісне новоутворення слизової оболонки) гортані, нижньої губи. При вовчаку і склофулодермі застосовують компреси з екстрактом ферментованого листя алое 2 рази в день по 3 години (без вати, марлі чи паперу). При алергічних проявах на шкірі екстракт ферментованого листя деревоподібного (барбадоського) алое зменшує лущення, свербіж і почервоніння. Рекомендується наносити його місцево 2-3 рази на добу і накривати марлевою пов’язкою.

Алое недаремно називають не тільки “рослиною-лікарем”, а й “рослиною-косметологом”. Дія на шкіру обличчя та тіла екстракту ферментованого листя алое комплексна:

зволожує, попереджає зневоднення, зберігає водний баланс в шарах епідермісу;
відновлює фізіологічний рН-баланс;
є джерелом необхідних для шкіри поживних речовин;
дезінфікує, діє проти бактерій та запалення;
забезпечує швидке загоєння, зміцнення місцевого імунітету та захисної функції шкіри;
має себорегулюючий ефект, очищає пори від надмірної кількості шкірного сала і пробок, забруднень, знімає зайвий блиск. Лікує вугрову висипку, звужує пори;
має відлущуючу дію, прискорює регенерацію, тому екстракт алое актуально додавати у скраби, маски, пілінги;
підсилює циркуляцію крові в капілярах;
зміцнює, сприяє виробленню колагену і гіалуронової кислоти, а відповідно -підвищенню пружності, еластичності, тонусу;
омолоджує, позбавляє від дрібних зморшок, запобігає їх появі, уповільнює процеси старіння, надає ліфтинг-ефект;
покращує колір обличчя, повертає шкірі сяйво;
відбілює, сприяє зменшенню пігментації;
доглядає за ніжною і тонкою шкірою губ, повік та ділянок навколо очей;
добре виконує функції демакіяжу;
є ефективним складником комплексних програм лікування целюліту;
розгладжує дрібні розтяжки на животі, стегнах, та зменшує більш виражені, забезпечує профілактику їх виникнення;
пом’якшує, видаляє загрубіння та потертості (на жорсткі ділянки шкіри ліктів та ступнів рекомендовано наносити екстракт на ніч);
захищає шкіру при частому контакті з водою, миючими засобами, що актуально під час відвідування басейну та побутових справ.
відновлює, заспокоює шкіру після гоління, лазерної корекції, пілінгів та інших косметичних процедур;
забезпечує захист від УФ-впливу, тому часто входить до складу сонцезахисної косметики, відновлює після засмаги, полегшує загальний стан, зменшує біль, почервоніння і припухлість при сонячних опіках;
захищає від факторів зовнішнього середовища, допомагає у занадто спекотну, вітряну чи морозну погоду.

Алое є гіпоалергенним компонентом доглядової косметики, підходить більшості людей, вкрай рідко викликає неприємні відчуття. Та якщо ваша шкіра відрізняється підвищеною чутливістю, перед використанням засобів, що містять алое, можна зробити тест. Для цього потрібно нанести невелику кількість екстракту на згин ліктя та через кілька годин оцінити вигляд шкіри. Подразнення, почервоніння, свербіж – ознаки алергічної реакції. Косметика, що містить алое чи збагачена ним, підходить для всіх типів шкіри обличчя, шиї, декольте та інших ділянок тіла: сухої, комбінованої, жирної, проблемної, чутливої, в’янучої. Вона доречна як для ранкових, так і для вечірніх косметичних процедур. Екстракт ферментованого листя алое можна додавати у лосьйони, маски, креми, використовувати замість тоніка чи міцелярної води. При значно виражених косметичних проблемах можна наносити його за допомогою ватного диска (для чутливої шкіри – в розведенні з тоніком чи мінеральною водою).

Косметичний лайфхак: екстракт алое додають до відфільтрованої чи мінеральної води (10 мл екстракту на 100 мл води), розливають у формочки і заморожують. Вранці такими кубиками льоду ефективно протирати попередньо очищену шкіру обличчя для покращення кровообігу, лімфовідтоку, зняття набряків та посилення загального тонусу.

Алое – один із найбільш ефективних натуральних зволожуючих засобів для волосся. Завдяки йому волосся набуває відмінного зовнішнього вигляду, стає блискучим, пружним, пишним. Біостимулятори ферментованого листя алое здатні робити корені волосся більш міцними, запобігати випадінню, покращувати структуру. Дана рослина стимулює ріст волосся, активуючи волосяні цибулини. Алое знімає запалення, підвищує місцевий імунітет шкіри голови. Тому воно рекомендоване при лупі, прибирає лущення і свербіж у випадку себорейного дерматиту. Екстракт алое (розведений у пропорції 1:5 при легких формах захворювань та 1:2 – при більш виражених патологічних станах) слід втирати в шкіру голови, застосовуючи у вигляді маски (укутати голову теплим рушником, залишити на півгодини, змити). Також можна наносити фітозасіб на корені або на всю довжину волосся, збагачувати доглядову косметику (20-30 крапель на 5 мл косметичного засобу), чи просто додавати у воду для полоскання (40-50 крапель на півлітра води). Подібні процедури варто проводити курсом кілька місяців частотою 3 рази на тиждень.

Завдяки багатому вітамінно-мінеральному складу та протигрибковій дії алое необхідно для здоров’я нігтів. Екстракт алое живить, зміцнює нігтьову пластину, допомагає усунути грибок і запалення, покращує зовнішній вигляд. Для досягнення оптимального ефекту можна робити ванночки чи змащувати чистим екстрактом нігті і кутикулу.

Дана лікарська рослина ефективна при запаленні порожнини рота, кровоточивості ясен, стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, прорізуванні зубів у дітей. Якщо тривожить зубний біль, алое допоможе послабити больові відчуття до надання стоматологічної допомоги або в разі її відсутності. Застосовується екстракт у вигляді полоскань або компресів на хворобливе місце.

Алое відновлює нормальний апетит, секрецію травних соків та метаболізм. Екстракт ферментованого листя алое здатен нормалізувати мікрофлору шлунково-кишкового тракту і пригнічувати патогенні бактерії, в тому числі Helicobacter pylori.

Алое нейтралізує шкідливий вплив антибіотиків на органи травної системи, та виводить з організму інші токсичні речовини екзогенного чи ендогенного походження.

Алое відновлює нормальну кислотність шлункового соку, тому рекомендується як при анацидному гастриті, так і при гастриті з підвищеною кислотністю. Екстракт алое ефективний при печії, диспепсії, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроентериті, синдромі подразненого кишечника, коліті. Алое зменшує запалення у шлунку, жовчних протоках, жовчному міхурі, тонкому кишечнику. Показаний при хронічних захворюваннях печінки та жовчного міхура. Екстракт ферментованого листя алое нормалізує роботу підшлункової залози, підтримує ліпідний та вуглеводний обмін, сприяє нормалізації рівня холестерину та цукру в крові. Його включають в раціон при цукровому діабеті 2 типу та перед діабетичному стані. Алое корисне при атонічних запорах, покращуючи перистальтику. Для цього, окрім перорального прийому, слід втирати екстракт алое у живіт легкими круговими рухами за годинниковою стрілкою. При геморої та тріщинах прямої кишки використовують місцево 3-4 рази на день. Препарати алое необхідні в період відновлення після харчових отруєнь, дизентерії, для підвищення опірності організму при інфекційних захворюваннях, що вражають шлунково-кишковий тракт.

Алое захищає залози внутрішньої секреції, синхронізує їх роботу. Його використовують при хронічних запальних станах сечостатевої системи, порушенні статевої функції у чоловіків та жінок. Екстракт алое показаний при гінекологічних захворюваннях, зокрема відсутності менструацій (аменореї) та порушенні менструального циклу (дисменореї). Потрібне алое і в клімактеричному та постклімактеричному періоді. Препарати алое здатні протистояти деяким видам раку, наприклад, пухлинам матки. Та при онкологічних захворюваннях алое в комплексну терапію слід включати під наглядом лікаря: в цих випадках (щоб запобігти небажаним ефектам) важливо підібрати індивідуальну схему лікування та дозування. При кандидозі, мастопатії, ерозії шийки матки, дисплазії екстракт ферментованого листя алое також проявляє свою ефективність, в цих випадках поєднують його внутрішнє та місцеве застосування.

Алое має здатність активувати мітохондріальний дихальний ланцюг, знімати запалення, покращувати наповненість тканин киснем і зменшувати гіпоксію, тому його препарати традиційно популярні при лікуванні захворювань органів дихання. Рослина розріджує густий слиз при бронхо легеневих хворобах, полегшує відділення мокроти, сприяє збалансованому відкашлювальному ефекту, відхаркуванню і знімає набряк легенів. Екстракт алое показаний в комплексних програмах лікування при грипі, ГРВІ, аденоїдиті, ларингіті, трахеїті, хронічному і гострому бронхіті, бронхіальній астмі, бронхопневмонії, коклюші, кашлі різної етіології. А також він профілактує хвороби дихальної системи. За даними досліджень, застосування алое при туберкульозі легень 1 та 2 стадій, в тому числі у дітей, дає можливість зменшити кашель, знизити виснажуючу нічну пітливість, поліпшити апетит.

Крім внутрішнього прийому, екстракт алое рекомендований для полоскань, втирання в область грудної клітини та шиї. При ангіні, запаленні горла – 3-4 рази на добу змащувати мигдалики або полоскати горло. При гострому риніті, гаймориті – закапувати розведений екстракт в ніс в кількості 4-6 крапель з проміжками 3-5 годин. Після закапування рекомендується масажувати крила носа. Також можна змащувати слизові оболонки 5-6 разів на добу. Крім того, що алое допомагає зупинити гострий риніт, він також показаний при частих носових кровотечах. При отиті екстракт алое застосовується для тампонів у вуха та закапувань. Екстракт алое показаний для профілактики та в комплексних програмах при офтальмологічних захворюваннях. Сюди входять алергічний блефарит, кон’юнктивіт, ірит, помутніння скловидного тіла, катаракта, прогресуюча короткозорість, послаблення зору та інші. Пропорція розведення для вушних чи очних крапель – 1:3-1:5.

Алое знімає больовий синдром, запалення, пришвидшує розсмоктування гематом. При тривалому і систематичному місцевому застосуванні виводить сольові фракції з суглобів і хребта. Тому екстракт ферментованого листя алое застосовується при проблемах кістково-м’язової системи. Подагра, “кісточки” на ступнях, артрит, артроз, ревматизм, остеохондроз, остеомієліт, радикуліт, неврит, міозит, розтягнення зв’язок, забій м’яких тканин, гострі форми невралгії – у цих та інших випадках екстракт алое проявляє ефективність при внутрішньому та місцевому застосуванні (компреси та втирання у хворобливі місця).

Додавання екстракту алое в щоденний раціон покращує гідратацію організму. Достатнє зволоження – це запорука підтримки фізичної та розумової працездатності, температури тіла, нормальної перистальтики. Одночасно алое також постачає необхідну кількість вітамінів, антиоксидантів та мінералів. Такі якості рослини корисні всім, серед іншого – спортсменам в період інтенсивних тренувань та під час відновлення після них. Адже екстракт алое допомагає відновити м’язи і водно-електролітний баланс.

Екстракт алое застосовується при мігренозних станах, неврозах, нейрозапаленні та запальних процесах периферичної нервової системи. При головному болю фітопрепарат можна застосовувати також місцево, втираючи його у хворобливі місця на скронях.

Алое стає у нагоді для нормалізації роботи серцево-судинної системи та профілактики її захворювань. Це стає можливим завдяки тому, що рослина зменшує прояви окислювального стресу, збільшує активність антиоксидантної системи ферментів, покращує клітинний енергообмін, уповільнює процеси старіння. Екстракт алое покращує мікро циркуляцію, активізує кровообіг і очищає судини. При варикозному розширенні вен може застосовуватися місцево.

Рекомендації для застосування: по 7-10 крапель 3 рази на день до їжі. Дітям 7-12 років – по 3-5 крапель 2-3 рази на день. Зовнішньо – в розведенні з водою в співвідношенні 1:3-1:5 або в залежності від ситуації у кожному конкретному випадку.

Застереження і протипоказання при застосуванні:

індивідуальна підвищена чутливість до окремих компонентів складу;
вагітність, особливо останні місяці (викликає приплив крові до черевної порожнини і може спровокувати кровотечу);
рясні менструації, маткові кровотечі;
гострі запальні процеси жіночих та чоловічих статевих органів;
хвороби шлунково-кишкового тракту в фазі активного загострення (включаючи холецистит, цироз, гепатит);
реактивний розлад травлення (неконтрольована діарея);
схильність до діареї;
гемороїдальна хвороба в стадії загострення;
гостре запалення нирок та сечового міхура;
захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації;
загострення туберкульозу легень, ускладнене кровохарканням;
внутрішні та зовнішні кровотечі різної етіології;
у випадку наявності пухлин в організмі;
при артеріальному тиску вище 140/90 вживати в маленьких дозах;
період лактації.

Ці застереження не стосуються місцевого симптоматичного застосування засобу.

Щодо вживання під час менструації (на початку циклу), а також людям літнього віку – рекомендована консультація валеолога.

Не перевищувати зазначеної рекомендованої кількості для щоденного вживання. Після місячного курсу оздоровлення за допомогою екстракту алое слід зробити перерву.

Внаслідок того, що алое є потужним біостимулятором, він може спровокувати кровотечі, викид значного об’єму жовчі, запалення кишечника, діарею. Такі реакції можливі через побічні ефекти речовин алоїн та емодин, що містяться в рослині. В дієтичних добавках промислового виробництва такий ризик зведений до мінімуму, зокрема, завдяки спеціальній технології виробництва нашого екстракту. При вживанні препарату згідно інструкції або персональним призначенням він принесе виключно користь. А от із саморобними засобами на основі соку алое слід бути обережними. Зокрема, краще не використовувати різноманітні суміші чи настоянки, виготовлені з алое в домашніх умовах.

Алое має здатність накопичувати і концентрувати вологу, тому під час курсу прийому екстракту алое важливо притримуватися питного режиму і пити достатню кількість води. Якщо ви приймаєте фармакологічні гіпоглікемічні, сечогінні, протигрибкові препарати, антидепресанти, анестетики, гепато протектори, гормони для лікування щитовидної залози, перед прийомом екстракту алое слід отримати індивідуальну консультацію лікаря. Також не варто приймати препарати алое безпосередньо перед сном, у окремих людей вони можуть викликати безсоння. Оптимальний час для їх вживання – за 2-4 години перед сном.

Протипоказання до місцевого застосування: індивідуальна чутливість, алергія; розацеа та купероз в стадії загострення або інші запальні захворювання судин та схильність до них. Не слід капати очі нерозведеним екстрактом алое.

При будь-яких питаннях щодо включення екстракту ферментованого листя алое до комплексних програм оздоровлення оптимальним рішенням буде пройти обстеження організму за допомогою медико-діагностичного комплексу MedBioTech та отримати індивідуальні рекомендації від кваліфікованого лікаря чи валеолога.

Алое – це справжній ботанічний шедевр!

Неповторна рослина приносить нам відмінне самопочуття і міцне здоров’я! Давайте користуватись її дарами і бути здоровими разом з природою та ТМ «Примафлора»!

Володимир Малецький, scientic doctor
Спеціально для ТМ “Примафлора”