Натуральна продукція для здоров'я та краси
«ДІАГНОЗ 21/21» І АКТУАЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ У ЛІКУВАННІ МАРКЕРІВ ПОСТКОВІДНОГО СИНДРОМУ

«ДІАГНОЗ 21/21» І АКТУАЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ У ЛІКУВАННІ МАРКЕРІВ ПОСТКОВІДНОГО СИНДРОМУ

Нелюбова Любов Вікторівна
засновник компанії Примафлора, валеолог
м.Дніпро; Україна
Малецький Володимир Володимирович
військовий лікар, науковець, міжнародний експерт у сфері медицини
м. Дніпро; Україна

Анотація: Застосування профільних фітопрепаратів у лікуванні постковідного синдрому («діагнозу 21/21») має клінічно виражений ефект, що експериментально підтверджено. Важливість включення фітотеради (моноекстракти каштана, шипшини, астрагалу, чорниці) до схем лікування постковідного синдрому на практиці посилює ключову роль у фазі реконвалесценції організму.

Ключові слова: постковідний синдром, діагноз 21/21, маркери постковідного синдрому, фітотерапія, профілактика ускладнень.

Сучасні тенденції практичної охорони здоров’я, особливо в епоху епідеміологічного хаосу, все частіше змушують вводити в протоколи лікування низки провідних країн світу нові терміни, синдроми і навіть нозологічні одиниці. Так, у медичному середовищі останніх років досить міцно зміцнилося поняття «постковідний синдром», яке передбачає стан організму після перенесеної атаки атипового вірусу, асоційованого з ковід-інфекцією (covid-19 virus). Постковідний синдром спостерігається у більшості людей, які перенесли атаку атипової інфекції та мають ряд основних проявів, які виділяють фахівці, які займаються медичною діагностикою та валеологією, а саме:

  • організм починає функціонувати в дещо іншому фізіологічному ключі: пацієнти відзначають, що їхній стан помітно погіршився після зустрічі з ковід-інфекцією;
  • показники органів і систем під час медичної діагностики організму мають непов’язаний (unpairing) і непрогнозований (unforecast) характер, тобто порушений фізіологічний взаємозв’язок між основними медіаторними сигналами: наприклад, при зчитуванні сигналів під час амплітудно-частотного обстеження. [1, c. 29], що може говорити про порушення фізіологічних процесів у головному мозку, а при опитуванні обстежуваний дійсно підтверджує погіршення пам’яті та концентрацію уваги після перенесеної ковід-інфекції;
  • цей постковідний стан не є фоновим, а саме з точністю навпаки: здебільшого нав’язливо неспокійним і навіть обтяжуючим організм, тобто людині цей стан складно не помічати, тому що порушується внутрішній комфорт і загальне самопочуття, посилюється неврологічне напруження, тривога, безпричинна утома. , загальне розосередження, з’являється схильність до депресивних станів, до порушення контролю свідомості, до панічних атак та ін.

Саме ці критерії і є провідними у визначенні «постковідного синдрому» або діагнозу 21/21 (double twenty one) [2, c.1-2], як хочуть його назвати валеологи, оскільки цей стан був найпоширенішим діагнозом 21 року в 21 столітті . У будь-якому разі, хоч би яку назву не отримав постковидний синдром, думки медичних експертів сходяться в єдиному: «діагноз 21/21» необхідно вчасно попереджати і перемагати, адже у боротьбі з ним часом грає роль кожна хвилина!

При цьому важливо також розуміти і так звані маркери постковідного синдрому: ті системи та органи-мішені, на які поширився даний синдром, щоб у короткі терміни та максимально ефективно усунути його інтоксикаційну картину та інші клінічні прояви. Слід зазначити, що дедалі більше представників сучасного лікарського істеблішменту різних країн та різних ідейних медичних поглядів стверджують: найефективніші в даному контексті лікування – фітопрепарати. Спираючись на дані нашої академічної, клінічної та валеологічної практики, важливо відзначити, що саме в корекції постковідного синдрому (або «діагнозу 21/21») поряд з фітопрепаратами, що містять вітаміни та мінерали, себе найбільш успішно зарекомендували екстракти каштану, шипшини, астрагалу. Саме ця фітотетрада у вигляді очищених екстрактів без додавання спиртових основ і цукромістких елементів, отриманих методом ультразвукового екстрагування, були призначені в експериментальних цілях групі добровольців від 18 до 97 років, перенесли атаку ковід-інфекції та мають залишкову постковідну клінічну картину. Вищевказані екстракти в стандартному дозуванні, яке вказано в протоколах, затверджених міністерством охорони здоров’я України, в періоді помірно стійкої ремісійної фази постковідного синдрому були рекомендовані до застосування per os з наступною підтримуючою фітотерапією, що включають амінокислотні кислоти. Нами було відзначено, що одночасне застосування екстрактів каштану, шипшини, астрагалу, чорниці помітно прискорило процес повного одужання пацієнтів у постковідному синдромі та 98 % добровольців (1037 осіб), які застосовували цю фітовідряду, вже на 5-7 день відзначили покращення загального самопочуття: з’явився апетит, знизилася інтенсивність кашлю та задишки, покращилися процеси запам’ятовування та концентрації уваги, нормалізувався стілець, зменшилася пастозність та набряклість кінцівок, стали менш виразними катаральні та диспептичні синдроми, перестали відзначати скарги на загальну слабкість, головний та м’язовий біль, порушення сну, запаморочення, тяжкість у власних очах, різке зниження гостроти зору. На 10-12 день прийому вищевказаної комплексної фітотерапії відновлювальні процеси постковідного синдрому у обстежуваних стали більш виразними і вже до 18-21 дня прийому фітопрепаратів 82% добровольців відзначили настання повного процесу одужання, що було документально підтверджено під час обстеження. та валеологами. Інші 16% та 2% добровольців відзначили повний процес одужання, який настав з початку прийому фітотерапії на 28-30 та 30-35 добу відповідно, що також було документально підтверджено профільними медичними фахівцями. Важливо відзначити, що відновлювальний процес постковідного синдрому із застосуванням екстрактів каштану, шипшини, астрагалу, чорниці та низки підтримуючої фітотерапії у групи добровольців проходив за часом швидше в середньому на 12%, ніж за всеукраїнськими показниками в цілому, що дозволяє стверджувати про доцільність та важливість застосування. профільних натуральних препаратів у боротьбі з постковидним синдромом Вважаємо, що прояви типових маркерів «діагнозу 21/21» у вигляді вищезгаданих симптомів і синдромів було куповано в більш короткий період за рахунок комбінованої поєднання властивостей тетради натуральних препаратів. На підставі експериментального диференційованого підходу в призначеннях фітопрепаратів різних груп, нами були зроблені аргументовані висновки, що фізіологічне сполучення есцину, вітаміну С і селену, які в природному синдикаті містяться в екстрактах каштану, шипшини, астрагалу, чорниць [3, c. 121, 215; 4, c. 84, 188], а також поєднане застосування профільних натуральних препаратів, що включають амінокислотні групи, бджолину обніжку, бурштинову кислоту, поліненасичені жирні кислоти, в поєднаному комплексі відіграють важливу роль у купіруванні постковидного синдрому і дана тетрада моноекстрактів. у боротьбі з маркерами «діагнозу 21/21».

Список використаної літератури

  1. Шелест С.В. «Основи роботи на діагностичному комплексі MedBioTech» – Дніпро; 2018 року.
  2. Шаповал І.В. «Стаття-реліз «Про діагноз 21/21 та актуальність застосування фітопрепаратів при різних маркерах постковидного синдрому» – Київ; 2021.
  3. Виноградова Т.О. «Енциклопедія фітотерапії» – Харків; 2014 року.
  4. Методичний посібник компанії Примафлора – Дніпро; 2021.
  5. Монографії WHO про лікарські рослини, що широко використовуються в клінічній практиці.