“Лікує хвороби лікар, але виліковує Природа”.

Гіпократ.

Валеолог — фахівець із медичною освітою, до компетенції якого входить всебічне вивчення рівня, потенціалу та резервів здоров’я людини, а також методик, засобів, технологій збереження та зміцнення здоров’я. Основний пріоритет діяльності валеолога полягає у розумінні та дослідженні законів здоров’я, а не законів хвороби. Отже, сфера завдань та проблем, які успішно вирішують валеологи, досить широка: розробка та впровадження методик, засобів та технологій збереження та зміцнення здоров’я, підбір індивідуальних рекомендацій з питань повноцінної життєдіяльності організму, причинно-наслідкова медична діагностика здоров’я, підбір та оцінка ефективності оздоровчих заходів , валеологічна освіта населення. Слід зазначити, що саме орієнтири компанії «ПРИМАФЛОРА» неухильно крокують у ногу із сучасними методичними та науково-практичними вимогами у розробці та впровадженні оздоровчо-відновлювальних комплексних індивідуальних програм.

Відомий талановитий вираз «Medicus curat, natura sanat» (лікар лікує, природа лікує), на жаль, у вік технологій стрімко втратило сенс. У сучасній медичній літературі останнім часом міцно утвердився термін «лікарська епідемія». В силу бурхливого розвитку світової хіміко-фармацевтичної індустрії, мистецтво збереження та зміцнення здоров’я перетворилося на банальну комерцію: інтенсивно зростає кількість препаратів із множинними побічними явищами, ефектом залежності, антагоністами багатьох життєво важливих біохімічних процесів організму.

У принципах формування практичної та наукової медицини за всіх часів величезне значення приділялося вченню про здоровий спосіб життя, профілактику, зміцнення та вдосконалення здоров’я. У процесі зародження та розвитку нових медичних дисциплін, питання появи багатогранної «науки про життєдіяльність людини» стало ще актуальнішим, оскільки медицина стала синонімом науки про хвороби, в якій все менше уваги приділяється питанням здоров’я.

Концепція сучасної медицини в рамках основних напрямків Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) зосереджена на сукупності базових наукових знань про здоров’я та всебічне застосування їх у формуванні, збереженні та зміцненні індивідуального здоров’я людини. Саме ці пріоритети і стали причиною появи самостійної науки про здоров’я – валеології.

Валеологія (від лат. ”valeo” – бути здоровим + «logos» – вчення) – розділ сучасної профілактичної медицини, спрямований на формування та зміцнення у людей здорового способу життя. Ця наука розглядає організм людини як єдине ціле, тобто порушення однієї з ланок ланцюга неминуче спричиняє дисбаланс повноцінного функціонування всього організму і, як наслідок, виникнення захворювань окремих органів або систем.

Валеологія – відносно нова наукова дисципліна. Вперше цей термін було запроваджено у 80-х роках минулого століття. В Україні величезний внесок та науково-методичні досягнення у розробці основних положень та напрямків валеології зробили вчені Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця.
Серед сучасних відомих, що успішно розвиваються та займають лідируючі позиції українських міжнародних компаній у сфері теоретичних та практичних аспектів творення та розвитку валеології, гідне місце займає компанія «Примафлора».

Предметом вивчення валеології є індивідуальне здоров’я людини. Саме здоров’я як медична та соціальна категорія, резерви здоров’я людини, механізми формування здоров’я, методи оцінки індивідуального здоров’я, способи збереження та зміцнення індивідуального та громадського здоров’я – вузлові аспекти сучасної валеології. В силу появи та розвитку цілісності знань про здоров’я людини на стику багатьох наук та тісній взаємодії з ними, валеологія по праву є класичною, успішно розвивається, сучасною інтегративною наукою. У ряді країн, у т. ч. і в Україні, на державному рівні прийнято програми курсу валеології у шкільній освіті для прищеплення дітям здорового способу життя, гігієнічної культури та почуття відповідальності за власне здоров’я. У підготовці нової формації студентів медичних ВНЗ-ів та підвищення кваліфікації сучасних лікарів широко поширене вивчення базових основ, принципів та напрямків медичної валеології у підготовці сімейних лікарів, діяльність яких орієнтується на первинну профілактику, а також реабілітологів, лікарів багатофункціональної діагностики, методистів оздоровчих програм .

Актуальність професії валеолога надзвичайно велика у формуванні сучасної валеологічної культури, а й у посиленні медичних орієнтирів ХХІ століття.

Один із визнаних проривів валеології в питаннях удосконалення індивідуального здоров’я, безумовно, є розробка унікальних програм безлікарської терапії, екологічної санації (очищення) організму, що дозволяють ефективно коригувати та відновлювати здоров’я, виявляти причинно-наслідковий зв’язок та усувати хронічні захворювання, відновлення обмінних процесів, реабілітацію організму.
Інноваційні розробки та сучасні досягнення у сфері багатопрофільних дієтичних добавок компанії «Примафлора» на сьогоднішній день мають теоретичні та науково-практичні аргументовані критерії світового визнання, візитною карткою яких є робота на результат у комплексних оздоровчо-відновлювальних програмах з грамотним індивідуальним підходом впливу на всі ланки. -наслідкового зв’язку порушень в організмі

Враховуючи, що валеологія перебуває на перетині різних галузей знань: фізіології, анатомії, біології, педагогіки, екології, генетики і т. д., то в площині інтересів цієї інтегрованої науки знаходиться все, що впливає на здоров’я людини. Отже, сучасна валеологія відкрита для будь-якого бажаючого і має стати світоглядом кожної людини, яка дбає не лише про своє здоров’я, а й про зміцнення здоров’я населення. Класичну валеологію слід розглядати як спеціально організовану цілеспрямовану систематичну діяльність, спрямовану на вдосконалення форм та функцій організму, його широких можливостей, фізичного стану, оволодіння системою знань, умінь та навичок збереження та покращення здоров’я, здорового способу життя, розроблення та застосування цільових оздоровчо-відновлювальних програм , зміцнення потреби у систематичному самовдосконаленні та способів активізації пізнавальної діяльності прагнення, збереження та посилення потенціалу резервів здоров’я людини.